Мова як основний спосіб передачі інформації

Мова – це засіб спілкування між людьми та один з основних видів передачі інформації. Про те, як виникла мова, усна, а головне писемна дізналися сьогодні учні 4-х класів Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 54 з поглибленим вивченням іспанської та інших іноземних мов Херсонської міської ради мандруючи у часі разом з Медіацентром Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

Мова, як спосіб передачі інформації дуже важлива, адже без неї не може розвиватися культура, наука, техніка, неможливі будь-які зв’язки між окремими людьми, людськими колективами, між країнами. Всю еволюцію її виникнення дослідили сьогодні юні читачі – від первісних часів до сучасності.

Під час зупинки «Інтерв'ю з книжкою» діти ознайомилися та дослідили передачу інформації через текст на прикладі історії виникнення книги, закріпивши свої знання інтерактивним завданням «Послання від предків».

А ще дізналися, які навички та вміння потрібні людині, для того, щоб вміти зберігати та передавати інформацію, як це відбувалося в давнину та як це відбувається сьогодні. Розглянули та дослідили в ігровій формі допитливі дослідники мандруючи по різних періодах розвитку людства, граючи, освоювали навички медіа грамотності та розвивали своє критичне мислення.

Діти дізналися, що завдяки багатій яскравій мові художньої літератури ми уявляємо те, чого ніколи не бачили і, може, не побачимо: далекі країни, їхню природу, життя та побут інших народів, героїчне минуле нашого народу і навіть майбутнє. Але головне це вміти розуміти, які інформаційні повідомлення правдиві, а які вигадані і представлені у вигляді фейків. Впоратися з цим завданням учням допомогла вправа «Я кореспондент літературної газети».

Де учні спробували себе в ролі журналістів, відгадуючи нові заголовки до відомих українських казок. Для медіа-гри використовувалися знайомі учням літературні твори: українські народні казки, вірші та твори сучасних українських письменників.

Завдяки чому читачі побачили, що ще одним з видів передачі інформації є ілюстрація, малюнок, зображення. Адже може бути один текст, але багато інтерпретацій. А ілюстрація – це ще одна можливість у передачі та трансляції інформації, в чому учні переконалися, виконуючи вправу «Один малюнок – ціла історія, або Малюнок як медіа текст».

Крім того робота з ілюстраціями для дітей стала чудовою можливістю познайомитися з найвідомішими українськими ілюстраторами, які створюють справжні мистецькі шедеври до улюблених дитячих творів.

Як підсумок, на при кінці мандрівки діти підсумували, що для повної та точнішої передачі інформації важливо все – і текст, і зображення які його ілюструють.

Сучасні підходи до формування критичного мислення школяра

13 лютого вчителі початкових класів Херсонської області вже за традицією зібралися в онлайн-форматі на тренінг в рамках клубу з медійної та інформаційної грамотності, роботу якого організують у співпраці КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» ХОР та КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки» ХОР.

Захід об’єднав 45 педагогів, зацікавлених у поглибленому вивченні механізмів функціонування сучасних медіа та розвитку критичного мислення молодших школярів. У межах заходу було проведено тренінгове заняття «Сучасні підходи до формування критичного мислення школяра», яке модерувала Ірина Миколаївна Ковач – заступник директора з ОБО Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифікована тренерка з медіаграмотності, авторка навчально-методичних посібників для дошкільнят та учнів 9-11 класів.

Під час тренінгу учасники ознайомилися з актуальними методиками розвитку критичного мислення молодших школярів, отримали практичні цифрові інструменти для інтеграції медіаосвіти в освітній процес, а також розглянули ефективні підходи до використання інформаційних технологій та штучного інтелекту в навчальній практиці.

Опанувавши сучасні цифрові інструменти, педагоги отримали практичні кейси застосування інформаційних технологій для розвитку критичного мислення учнів. Особливу увагу було приділено використанню штучного інтелекту та електронних застосунків, що сприяють формуванню аналітичних навичок і здатності до аргументованого вибору, умінню критично оцінювати інформацію.

Використовуючи електронні ресурси, орієнтовані на розвиток математичного й логічного мислення, учні навчаються розв’язувати проблемні ситуації та знаходити оптимальні рішення в реальному житті.

Захід став чудовою нагодою поглибити знання у сфері медіаграмотності, ознайомитися з ефективними стратегіями розвитку критичного мислення у молодших школярів та відкрити нові можливості для інтеграції медіаосвіти в освітній процес за допомогою ШІ.

Інформаційна гігієна під час війни, або практика з цифрового детоксу

Як захистити себе від пропаганди під час війни, дізналися учні 9-х класів Херсонського ліцею мистецтв Херсонської обласної ради під час медіатренінгу «Інформаційна гігієна під час війни» де дізналися, як розпізнати та протидіяти сучасним методам російської інформаційної агресії.

Фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки за допомогою практичних завдань допомогли учням дізнатися, як не стати зброєю в руках ворога і заразом зберегти ментальне здоров’я, своє та близьких.

На реальних прикладах, учасники тренінгу дізналися, що інформаційна гігієна – це фільтрація потоку отримуваної інформації, що допомагає не засмічувати голову фейками, протистояти шахрайству та не робити непотрібних помилок у момент паніки. Головною функцією якої є захист національного інформаційного простору від втручання і впливів інформаційної політики іноземних країн, від нав’язування громадянам інших, нетипових моделей поведінки (політичної, суспільної, ідеологічної).

Під час зустрічі підліткам була презентована практика збереження та оптимального використання інформації для забезпечення здорового і ефективного функціонування людини в інформаційному суспільстві, а саме:

- Встановлення межі для використання соціальних мереж та месенджерів.

- Практика цифрового детоксу.

- Аналіз джерел інформації.

- Періодична чистка свого інформаційного простору.

Підводячи підсумку тренінгу, учні зазначили, що впровадження інформаційної гігієни під час війни означає взяти під контроль те, як ви витрачаєте свій час і енергію та на чому концентруєтесь.

Практичне впровадження наскрізної медіаосвіти у початковій школі

Вже другий рік поспіль КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради в тісній та дружній співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради збираються разом на традиційні інтелектуальні "посиденьки" в онлайн-форматі у рамках клубу з медійної та інформаційної грамотності для вчителів початкової школи м. Херсону та Херсонської області.

Завдання для розвитку навичок критичного мислення та медіаграмотності в учнівства можна інтегрувати в будь-який етап уроку. Це не тільки допомагає розвивати в дітей базові навички з медіаграмотності, а й надає методичну свободу вибору вчителям – без прив’язки до конкретної теми чи предмета.

Як це правильно робити та за допомогою яких ресурсів, розглядали на тренінгу «Практичне впровадження наскрізної медіаосвіти у початковій школі». Своїми ідеями інтеграції таких завдань із учасниками клубу поділилася Ірина Ковач, заступник директора з організації бібліотечного обслуговування Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифікована медіатренерка.

Впровадження медіаграмотності на уроках початкової школи цього разу розглядали через такий процес, як навчання через досвід. Це навчання через роздуми, аналіз і рефлексію особистого досвіду. Якщо використовувати підхід навчання через досвід, результати навчання щоразу будуть унікальні, оскільки формуються на основі досвіду певної групи людей, тобто кожної групи та кожної людини в групі, тож засвоюється саме те, що є найбільш актуальним на даний момент.

У добірці практичних вправ були представлені:

- вправи на визначення достовірних джерел інформації;

- алгоритм створення медіакафе;

- методика розробки мемів;

- медіабінго.

Ключовим моментом навчання через досвід є дебрифінг, або обговорення. Нехтувати обговоренням пережитого досвіду, навіть якщо він був короткотривалим, не можна. Інакше просто ризикуємо втратити сенс навчання. Тому в кожній розглянутій вправі надаються приклади дебрифінгу, який варто проводити відразу після отримання досвіду. 

Тож і наша зустріч закінчилася обговоренням тренінгу, практичністю вправ для впровадження на уроках, а ще - побажаннями гарних свят, адже це була заключна зустріч у 2024 році.