Нові акценти у важливих питаннях МІГ

В епоху постправди та постжурналістики об’єктивні факти та авторитетні джерела новин часто ігноруються на користь емоцій та особистих переконань. Це явище впливає на політику, медіа та особистісні переконання, створюючи середовище, в якому істина стає розмитою та піддається суб’єктивному інтерпретуванню.

Тож під час чергового тренінгу проведеного сертифікованим медіатренером Іриною Срібною для педагогічного колективу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №57 з поглибленим вивченням іноземних мов ХМР розглянули з освітянами тему "Нові акценти у важливих питаннях МІГ".

Більш детально розглянули такі підтеми:

• медійний простір в епоху постправди та постжурналістики;
• цифрові загрози та цифрова безпека, як важливий компонент захисту інформаційного простору;
• методи верифікації інформації;
• фішинг (як розпізнавати та захиститися);
• вплив пропаганди та дезінформації на суспільство;
• методи захисту та контрпропаганди під час війни;
• ІПСО.

Упродовж тренінгу розглянули серію вправ, спрямованих на розвиток критичного мислення, як ключового інструменту протидії дезінформації

Особливу увагу під час тренінгу звернули на оновні характеристики епохи постправди серед яких:

• емоційний вплив - використання емоцій замість раціонального аналізу для формування громадської думки.
• селективність фактів, тобто відбір та презентація інформації таким чином, щоб підтримувати певні переконання або ігнорувати контраргументи.
• інформаційне перевантаження: постійний потік новин, який ускладнює відрізнення правдивої інформації від фальшивої.
• соціальний розкол: створення "інформаційних бульбашок", де люди отримують тільки ту інформацію, яка підтверджує їхні попередні переконання, може призвести до поляризації суспільства.

Отже, епоха постправди та постжурналістики впливають на зміни у медіапросторі, де традиційні стандарти журналістики, такі як перевірка фактів та об’єктивність відступають перед "вірусним" контентом та новинами, що розраховані на шок та сенсацію. Це призводить до розмивання меж між якісною журналістикою та контентом, створеним для привертання уваги без належної перевірки інформації.  Тож для протидії цим тенденціям важливо сприяти розвитку навичок критичного мислення, перевірки джерел інформації та освіті, яка зосереджена важливих питаннях медіаінформаційної грамотності.

Особливості сучасного інфопростору

Ми живемо у світі перенасиченому інформацією. Серед шаленого потоку інфоповідомлень людям стає все важче відрізняти правдиву інформацію від фейків, маніпуляцій і пропаганди. Люди постійно натрапляють на діпфейки, спами, фішингові програми і тому подібне. Необхідно все більше знань, щоб не потрапити у халепу, і активно протистояти усім цим загрозам. У цьому контексті МІГ (медіаінформаційна грамотность) стає невід’ємною потребою сучасного високорозвиненого суспільства. Базові знання з МІГ відіграють важливу роль у житті кожної людини. Сучасна молодь черпає інформацію не лише із традиційних медіа, а й з нових, і саме вони становлять більшу частину їх "медіастрав сьогодення". І саме тому вкрай актуальними постають уміння користування потенціалом медіапростору, знання правил "безпечного інфосерфінгу" та розширених можливостей у сфері цифрової грамотності.

Тож під час тематичних тренінгів, організованих Херсонською ОБД імені Дніпрової Чайки для учнів 8-9-х класів Херсонського загальноосвітнього НВК №48 Херсонської міської ради та учнів 9-х і 10-х класів Таврійського ліцею мистецтв сертифікований медіатренер Ірина Срібна занурила учасників в актуальну тему "Нові виклики у світі МІГ".

Під час заходів тренер курсу зосередила увагу учасників на таких важливих питаннях як:

• цифрова безпека;
• особливості поширення інформації у месенджерах та соцмережах;
• розвиток навичок критичного мислення;
• маніпуляції і пропаганда;
• фейки, діпфейки;
• наративи російської пропаганди;

Під час медіатренінгів учасники пригадали і ознайомилися з основними термінами і поняттями МІГ, розглянули тематичні вправи "Дивний малюнок", "Вбивство матроса", пограли в інтерактивні ігри "Інформування чи Пропаганда", "Російські наративи", переглянули та проаналізували тематичне відео "Соціальні мережі", діпфейк "Онлайн зустріч класиків". 

На завершення заходу учасники підвели підсумки і наголосили на тому, що знання з МІГ є не лише актуальниими, а й життєвоважливими, адже вони допомагають як отримувати бажану інформацію, так і протистояти усім загрозам у цифровому світі!

Розшифровка впливу: техніки критичного мислення для медійників та освітян

26-27 березня Ірина Срібна завідуюча відділом бібліотечного прогнозування та інновацій Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки взяла участь у дводенному онлайн-тренінгу від Академії української преси «Розшифровка впливу: техніки критичного мислення для медійників та освітян».

Тренери заходу:

Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.

Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук.

Упродовж двох інформативних та насичених днів навчання було розглянуто такі кейси:

• Реальність та віртуальність: різниця сприйняття у медіа.
• Пропаганда та маніпуляція в медіа в епоху постправди та постжурналістики.
• Наративи роспропаганди 2022-2023 р.
• Маніпуляції в соціальних медіа та месенджерах. Як факти розбавляють видуманими.
• Принципи об’єктивності медіа та інші.

Яскравим доповненням теоретичних блоків були вдало підібрані тренерами енерджайзери, медіаігри та тематичні вправи, які допомогли у розкритті головних сенсів тренінгу. Тож учасники проаналізували "Дерево довіри", представили себе за допомогою "Фактів та думок", вирішували долю "Двох пілотів", занурились у "Новинний мікс", візуалізували запропоновані медіаповідомлення у "Танграмі" та інше.

Щиро дякуємо Академії української преси та тренерам-експертам  за надважливі та актуальні знання. Ваші професіоналізм, енергетика,  та майстерність заряджають на нові звершення, вони спонукають нас бібліотекарів, як ретрансляторів медіаосвіти, зміцнювати інформаційну стійкість суспільства через формування навичок критичного мислення. Україні насьогодні дуже потрібна перемога особливо на інформаційному фронті! Тож рухаймось разом до перемоги!

Нові сенси та нові теми у МІГ

15-16 березня 2024 року працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифіковані медіатренери Ірина Срібна та Ірина Ковач взяли участь у дводенному тренінгу “Медіатренер країни”, організованому Академією української преси. 

Захід відбувся у Києві в офлайн-форматі на базі готелю "Mercure Kyiv Congress Hotel". Учасникам пощастило перейняти досвід та авторські методики трьох провідних тренерів-експертів з цифрової та медіанформаційної грамотності таких як:

• Тетяна Іванова, медіаекспертка, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
• Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка.
• Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки в Nadiyno.org.

Упродовж двох насичених інформативних днів за допомогою різноманітних методів та прийомів медіаексперти допомогли учасникам поглибили знання про нові теми та нові сенси у просторі медіаінформаційної грамотності (МІГ). Проаналізували цифрові загрози та силу алгоритмів, “владу фреймінгів” та специфіку апофенії, вплив акцентів на сприйняття світу та багато іншого.

Різноманітні інтерактиви, творчі завдання та логічні ігри сприяли активній взаємодії учасників та обміну важливим досвідом. Вже зовсім скоро тренери проведуть свої актуальні тренінги та передадуть цінні знання різним категоріям громадян України.

Нові сенси - знайдено, шляхи їх досягнення - окреслено. Щиро дякуємо АУП, міжнародній організації Internews та агентству США з міжнародного розвитку (USAID) за цю програму, адже вона зміцнює українські медіа, розширює доступ до якісної інформації та допомагає боротися з ворогом у цій гібридній війні.

Трендові інструменти в роботі бібліотекаря

Медіаінформаційна культура шкільного бібліотекаря є важливою складовою сучасної освітньої системи. Шкільний бібліотекар, як мультиплікатор медіаосвіти, відіграє важливу роль у формуванні медіаграмотності читачів. Використання штучного інтелекту (ШІ) для створення зображень стає новим інструментом у роботі бібліотекаря, який дозволяє розширювати можливості візуального навчання та пізнання.

Тож під час чергового заняття за курсом “Медіаінформаційна культура шкільного бібліотекаря” дослідили з бібліотекарями ЗЗСО Херсонської міської ради можливості використання ШІ для створення зображень і презентацій. Під час медіатренінгу порівняли ряд популярних платформ з відповідними функціями серед яких: Adobe Firefly, Lexica.art, Claude, Playground.ai, Express.Adobe, heygen та інші.

Упродовж заняття медіатренер курсу Ірина Срібна зробила для бібліотекарів докладний огляд інструментів ШІ для створення зображень; спільно з учасниками проаналізували можливості практичного застосування генераторів зображень на основі текстових описів, задаючи різноманітні параметри та стилі; обговорили етичні аспекти використання платформ; виокремили способи використання зображень, створених за допомогою ШІ, у бібліотечних заходах та освітніх проєктах.

У підсумковій бесіді дійшли з учасниками тренінгу згоди у тому, що такий підхід дозволить шкільним бібліотекарям не лише підвищити власну медіакомпетентність, а й допоможе ефективно використовувати новітні технології для розвитку медіаграмотності читачів.

Генератори зображень на основі ШІ

Візуалізація даних є потужним інструментом в освітньому процесі, який сприяє кращому розумінню та засвоєнню матеріалу. Допомогти у цьому можуть генератори зображень на основі штучного інтелекту (ШІ), які відкривають перед освітянами безліч можливостей для покращення навчального процесу та взаємодії з учнями.

Тож під час тематичного тренінгу “Генератори зображень на основі ШІ” разом із педагогічним колективом Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області дослідили ряд популярних платформ та з’ясували їх особливості.

Більш детально проаналізували такі платформи як: Lexica.art, Claude, Playground.ai, Express.Adobe, Heygen, Firefly.adobe та інші. З’ясували звідки черпати ідеї, проаналізували специфіку запитів та збереження зображень.

Під час практичної частини тренінгу створювали візуалізації за запитом, відповідно коригуючи та досліджуючи панель інструментів. Порівняли результати візуалізацій на різних платформах та виокремили найкращі із них.

Наприкінці тренінгу дійшли узагальнюючих висновків про те що ці генератори можуть бути корисними у таких напрямках:

• Візуалізація навчального матеріалу. Генератори дозволяють створювати реалістичні зображення для пояснення складних понять. Наприклад, вчитель може створити ілюстрації для уроків з геометрії, біології чи фізики.
• Створення навчальних матеріалів. Педагоги можуть використовувати генератори для створення презентацій, плакатів, інфографіки та інших матеріалів. Це допоможе зробити навчальний матеріал більш цікавим та зрозумілим для учнів.
• Індивідуалізація навчання. Генератори можуть створювати персоналізовані зображення для кожного учня. Наприклад, вчитель може створити ілюстрації, які відповідають інтересам та потребам конкретного учня.
• Мотивація та зацікавленість. Використання візуальних матеріалів допомагає залучити учнів до навчання. Генератори можуть створювати цікаві та нестандартні зображення, які зацікавлять учнів.
• Розвиток творчих навичок. Педагоги можуть використовувати генератори для створення власних художніх робіт. Це сприяє розвитку творчості та інноваційного мислення.

Загалом, генератори зображень на основі ШІ можуть допомогти педагогам зробити навчання більш цікавим, ефективним та індивідуальним.

Сучасні помічники в навчанні

Чат-боти на основі ШІ стають все більш популярними в сучасному освітньому середовищі через свою здатність забезпечувати індивідуальну, доступну та ефективну підтримку у навчанні. Як же працювати з чат-ботами, як формувати запити, як дотримуватись правил академічної доброчесності? Відповіді на усі ці важливі запитання з‘ясували сьогодні з учнями 10-го класу Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області під час тематичного тренінгу "Чат-боти на основі ШІ."

Під час заняття виокремили суть, специфіку направлення та особливості різних видів чат-ботів. Пригадали найпопулярніші з них на основі ШІ, визначили їх переваги та недоліки. Більш детально зупинились на таких чат-ботах як Microsoft Copilot (раніше — Bing Chat)[4] — інструмент штучного інтелекту, який працює на GPT-4, розроблений корпорацією Microsoft спільно з OpenAI та безпосередньо ChatGPT 3.5.

У ході дослідження з’ясували, що чат боти вміють аналізувати тексти різної складності та видавати відповіді, оптимізувати тексти, допомагати з мозковим штурмом, редагувати та перекладати тексти, працювати з кодом та математичними завданнями, підтримувати діалог на будь-які чи конкретно задані теми.

Під час практичної частини тренінгу проаналізували специфіку подачі відповідей за одним із поданих форматів спрямування боту Copilot (креативний, врівноважений чи точний підхід) та порівняли їх з відповідями ChatGPT 3.5. Звернули увагу на наявність/відсутність посилань на першоджерела на кожній з платформ.

У підсумковій бесіді разом із учнями виокремили позитивні аспекти застосування чат-ботів на основі ШІ серед яких: індивідуальне навчання, доступність 24/7 з різних гаджетів, автоматизація оцінювання та зворотнього зв'язку, підтримка навчання через гру, мотивація до подальшої роботи та інше.

Окремо обговорили важливість дотримання правил академічної доброчесності при використанні чат-ботів на основі ШІ.

Чат-боти на основі ШІ: їх особливості та перспективи використання

Чат-боти вже давно стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Вони як консультанти-помічники, онлайн-агенти на різноманітних сайтах намагаються допомогти нам у всіх питаннях: підказати розклад роботи закладу, продемонструвати асортимент послуг, дати логічні відповіді на актуальні питання. А як же взаємодіяти із текстовими чат-боти на основі ШІ? Які особливості вони мають? Чим відрізняються від звичайних кнопкових чи вбудованих чат-ботів з’ясовували сьогодні під час тематичного медіатренінгу разом із учнями 9-10-х класів Херсонської гімназії №6 ХМР.

Упродовж заходу проаналізували різноманітні класифікації чат-ботів, на конкретних прикладах, відслідкували їх особливості і відмінності, звернули увагу на їх переваги та недоліки.

Під час практичної частини медіатренінгу більш детально зупинились на таких чат-ботах на основі ШІ як: ChatGPT OpenAI, Bing, Copilot. Порівняли особливості запитів і результатів, специфіку налаштувань стилів розмови та інше.

Під час узагальнюючої бесіди діти зробили висновок про те, що будь-який чат-бот на основі ШІ може бути особистим цифровим асистентом, який відповість на потрібні питання, розгадає логічні задачі, дасть рекомендації щодо розробки власного сайту, підшукає матеріали для доповіді чи реферату та інше.

В умовах інформаційного суспільства швидко відбуваються трансформації – традиційні ролі змінюються, з’являються нові вимоги, нові можливості та нові виклики до яких суспільство постійно адаптується. ШІ вносить зміни у різні елементи нашого життя, тож сподіваємось, що усі ці зміни будуть на краще!