Тестуємо свою медіаграмотність разом з проєктом "Фільтр"

Третій рік поспіль у жовтні, напередодні Глобального тижня медіаграмотності, національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, спільно з програмою USAID «Мріємо та діємо», IREX, ПРООН в Україні та Zinc Network організовує національний тест з медіаграмотності. 

Перевіряйте, наскільки ви стійкі до маніпуляцій та дезінформації, та вигравайте корисні подарунки!

Зверніть увагу, що цьогоріч тест можна буде пройти будь-який зручний для вас час протягом дня 17 жовтня з 8:30 до 23:59. Тест можна буде пройти і пізніше, до 23:59 20 жовтня, але претендувати на подарунки можуть лише переможці, що впораються із завданнями тесту саме 17 жовтня.  У понеділок, 21 жовтня, буде оголошено правильні відповіді на тест. 

А 25 жовтня організатори оголосять 50 переможців, які отримають подарунки за успішне проходження тесту.

Посилання на проходження тесту: https://filter.mcsc.gov.ua/

 

Дізнатись більше про тест - на сайті проєкту "Фільтр".

  

  

Вебсемінари АУП на тему штучного інтелекту

Протягом вересня-жовтня Академія української преси, за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу, провела провела 6 вебсемінарів на тему "Штучний інтелект і медіаграмотність: інструменти та рекомендації", які, за даними організаторів, відвідали сумарно 250 учасників. До жовтневих вебсемінарів долучились і фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

До учасників вебсемінарів з вітальним словом звернулись Валерій Іванов, президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор, і Тетяна Устименко, координаторка проєкту представництва в Україні Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.

У ролі тренерів для вчителів, викладачів інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників, фахівців публічних та освітянських бібліотек та інших зацікавлених учасників навчання онлайн працювали Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП, завідувач центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського ОІППО, та Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка.

Медіаграмотність в початковій школі на уроках мистецтва

Розпочався новий навчальний рік, а отже вчителі початкових класів Херсонської області вже за традицією зібралися в онлайн-форматі на тренінг в рамках клубу з медійної та інформаційної грамотності, у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради та КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради.

Робоча професійна програма складалася з трьох практичних завдань зі створення медіапродуктів на уроках мистецтва, адже саме мистецтво об’єднує в собі всі види збереження та передачі інформації.

Першим творчим проєктом для дітей, який опрацьовували учасники тренінгу, став лепбук – інформативний, багатофункціональний навчальний посібник. І вчителі вже добре знайомі з його перевагами, адже це блискучий та інтерактивний спосіб, який допомагає закріпити знання, здобуті під час навчання.

"Навігатор медіапедагога": новий посібник у кейс дитячих і шкільних бібліотекарів

30 серпня відбулась презентація презентація нового науково-методичного посібника "Навігатор медіапедагога: теорія, методика, практичні завдання" від Академії української преси та Харківської академії неперервної освіти.

Посібник містить інформацію про нормативну базу, що регламентує впровадження медіаінформаційної грамотності в Україні, висвітлює основи методики медіаосвіти, знайомить із засобами формування медіакомпетентної особистості в умовах сьогодення. 

За задумом видавців посібника, опрацювавши подані у ньому матеріали, вчителі/вчительки зможуть  інтегрувати медіаосвіту у викладання шкільних дисциплін, зокрема, розвинути в учнів і учениць критичне мислення, яке дозволить їм із легкістю аналізувати, декодувати та інтерпретувати медіатексти й не потрапляти на гачок медіаманіпуляцій. 

Подібні завдання вирішують і бібліотечні працівники - переважно у руслі програм бібліотечного орієнтування, формування читацької культури та медіаграмотності користувачів своїх бібліотек. Тож новий посібник може стати помічним і для дитячих та шкільних бібліотекарів. На важливості співпраці вчителів з бібліотекарями було наголошено і під час презентації цього грунтовного методичного посібника. 

  

 

 

Авторки видання -  авторитетні педагоги та медіатренери: Галина Дегтярьова, завідувачка кафедри методики навчання мов і літератури КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», докторка педагогічних наук, сертифікована тренерка з медіаграмотності, Марія Астахова, завідувачка кафедри соціально-гуманітарної освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», докторка філософії (PhD), тренерка з медіаграмотності, цифрової безпеки, тренерка по роботі з керівниками та педагогами по впровадженню НУШ, Олена Байназарова, т.в.о. завідувачки кафедри виховання й розвитку особистості КВНЗ  «Харківська академія неперервної освіти», старша викладачка, магістерка державного управління, менеджерка освіти, тренерка НУШ, тренерка з інклюзивної освіти, Тетяна Гніда, практикуюча психологиня, докторка філософії (PhD), менторка і тренерка Міжнародних програм психологічної підтримки та психосоціального розвитку, авторка науково-методичних посібників для освітян.

Посібник можна безоплатно завантажити із Порталу медіаосвіти та медіаграмотності АУП за покликанням:

https://medialiteracy.org.ua/navigator-mediapedagoga-teoriya-metodyka-praktychni-zavdannya/

На цій же сторінці знайдете і відеозапис презентації, про яку йшла мова.

  

Занурення у світ МІГ: від навчання до професійного медіасерфування

Херсонська ОБД імені Дніпрової Чайки продовжує серію навчальних тренінгів з МІГ для підлітків Херсонщини. Цього разу на воркшоп з медіагігієни "Довіряй, але перевіряй!" завітали учні 8-х і 9-х класів НВК "Школа гуманітарної праці".

Упродовж тренінгу збагачували кейси учнів через виконання різноманітних інтерактивних вправ, аналізу відеоконтенту, інформаційних повідомлень. Виявляли маніпуляції у тематичних відео "Особливості мітингів", "Специфіка різноманітних видів контенту", "Діпфейки". 

Під час інтерактивних ігор "Маніпуляції в медіа", "Аналіз інфоповідомлень" звернули особливу увагу на специфіку подачі інформації та особливості її сприйняття медіакористувачами. Детально зупинились на аналізі клікбейтових заголовків, зокрема на декодуванні інформаційного повідомлення "Іванка Патріотка" - визначили маркери маніпуляцій, емоційне навантаження повідомлення та його кінцеву мету. 

Від активного медіаспоживача до критично мислячого "media sapiens"

Щоб вміло серфити у потоці сучасного медіапростору, необхідно мати базові навички з медіаінформаційної грамотності (МІГ). Адже саме від цих  знань і умінь залежатиме: яким джерелам і експертам довіряти, яку інформацію обирати, як її вдало аналізувати та як створювати власний якісний контент. Тож під час тематиного медіатренінгу проведеного працівниками Херсонської ОБД імені Дніпрової Чайки для учнів 8 класу НВК "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради розглянули актуальну тему "Нові тренди у світі МІГ".

Під час пізнавального вступного блоку з’ясували з учнями три складові МІГ за концепцією ЮНЕСКО та зупинились більш детально на кожній із них. Під час "Медіаграмотного знайомства" дізналися цікавинки про учасників тренінгу та з’ясували чим відрізняються факти від суджень. Розгадуючи "Медіаголоволомку" учні вдало виокремили складові медіа, їх направленість, особливості та ін.

Під час блоку інтерактивних вправ звернули особливу увагу учасників тренігну на особливості "Медіастрав сьогодення", визначили рівень медіазалежності восьмикласників, виокремили складові різних типів подачі інформації, спеціфіку інформаційної бульбашки та алгоритми соцмереж.

Із особливим захопленням діти переглянули різноманітні діпфейки за участю відомих особистостей та літературних класиків світового масштабу, а потім професійно визначали складові елементи діпфейків.

Окрему увагу під час тренінгу приділили важливості захисту персональних даних та надійності паролів.

Наостанок дійшли разом з учасниками заходу висновків про те, що у наш високотехнологічний час людина має вільний доступ до різноманітних інформаційних ресурсів. Тож перед кожним критично мислячим media sapiens  постає надважливе завдання - навчитися споживати лише надійні "медіастрави сьогодення" завжди пам'ятаючи про те, що: контент має бути якісним, викликати довіру аудиторії, опиратись на думки справжніх авторитетних експертів та обов'язково  підкріплюватись фактами.

Нові акценти у важливих питаннях МІГ

В епоху постправди та постжурналістики об’єктивні факти та авторитетні джерела новин часто ігноруються на користь емоцій та особистих переконань. Це явище впливає на політику, медіа та особистісні переконання, створюючи середовище, в якому істина стає розмитою та піддається суб’єктивному інтерпретуванню.

Тож під час чергового тренінгу проведеного сертифікованим медіатренером Іриною Срібною для педагогічного колективу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №57 з поглибленим вивченням іноземних мов ХМР розглянули з освітянами тему "Нові акценти у важливих питаннях МІГ".

Більш детально розглянули такі підтеми:

• медійний простір в епоху постправди та постжурналістики;
• цифрові загрози та цифрова безпека, як важливий компонент захисту інформаційного простору;
• методи верифікації інформації;
• фішинг (як розпізнавати та захиститися);
• вплив пропаганди та дезінформації на суспільство;
• методи захисту та контрпропаганди під час війни;
• ІПСО.

Особливості сучасного інфопростору

Ми живемо у світі перенасиченому інформацією. Серед шаленого потоку інфоповідомлень людям стає все важче відрізняти правдиву інформацію від фейків, маніпуляцій і пропаганди. Люди постійно натрапляють на діпфейки, спами, фішингові програми і тому подібне. Необхідно все більше знань, щоб не потрапити у халепу, і активно протистояти усім цим загрозам. У цьому контексті МІГ (медіаінформаційна грамотность) стає невід’ємною потребою сучасного високорозвиненого суспільства. Базові знання з МІГ відіграють важливу роль у житті кожної людини. Сучасна молодь черпає інформацію не лише із традиційних медіа, а й з нових, і саме вони становлять більшу частину їх "медіастрав сьогодення". І саме тому вкрай актуальними постають уміння користування потенціалом медіапростору, знання правил "безпечного інфосерфінгу" та розширених можливостей у сфері цифрової грамотності.

Тож під час тематичних тренінгів, організованих Херсонською ОБД імені Дніпрової Чайки для учнів 8-9-х класів Херсонського загальноосвітнього НВК №48 Херсонської міської ради та учнів 9-х і 10-х класів Таврійського ліцею мистецтв сертифікований медіатренер Ірина Срібна занурила учасників в актуальну тему "Нові виклики у світі МІГ".

Під час заходів тренер курсу зосередила увагу учасників на таких важливих питаннях як:

• цифрова безпека;
• особливості поширення інформації у месенджерах та соцмережах;
• розвиток навичок критичного мислення;
• маніпуляції і пропаганда;
• фейки, діпфейки;
• наративи російської пропаганди;

Під час медіатренінгів учасники пригадали і ознайомилися з основними термінами і поняттями МІГ, розглянули тематичні вправи "Дивний малюнок", "Вбивство матроса", пограли в інтерактивні ігри "Інформування чи Пропаганда", "Російські наративи", переглянули та проаналізували тематичне відео "Соціальні мережі", діпфейк "Онлайн зустріч класиків". 

На завершення заходу учасники підвели підсумки і наголосили на тому, що знання з МІГ є не лише актуальниими, а й життєвоважливими, адже вони допомагають як отримувати бажану інформацію, так і протистояти усім загрозам у цифровому світі!

Розшифровка впливу: техніки критичного мислення для медійників та освітян

26-27 березня Ірина Срібна завідуюча відділом бібліотечного прогнозування та інновацій Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки взяла участь у дводенному онлайн-тренінгу від Академії української преси «Розшифровка впливу: техніки критичного мислення для медійників та освітян».

Тренери заходу:

Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.

Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук.

Упродовж двох інформативних та насичених днів навчання було розглянуто такі кейси:

• Реальність та віртуальність: різниця сприйняття у медіа.
• Пропаганда та маніпуляція в медіа в епоху постправди та постжурналістики.
• Наративи роспропаганди 2022-2023 р.
• Маніпуляції в соціальних медіа та месенджерах. Як факти розбавляють видуманими.
• Принципи об’єктивності медіа та інші.

Яскравим доповненням теоретичних блоків були вдало підібрані тренерами енерджайзери, медіаігри та тематичні вправи, які допомогли у розкритті головних сенсів тренінгу. Тож учасники проаналізували "Дерево довіри", представили себе за допомогою "Фактів та думок", вирішували долю "Двох пілотів", занурились у "Новинний мікс", візуалізували запропоновані медіаповідомлення у "Танграмі" та інше.

Щиро дякуємо Академії української преси та тренерам-експертам  за надважливі та актуальні знання. Ваші професіоналізм, енергетика,  та майстерність заряджають на нові звершення, вони спонукають нас бібліотекарів, як ретрансляторів медіаосвіти, зміцнювати інформаційну стійкість суспільства через формування навичок критичного мислення. Україні насьогодні дуже потрібна перемога особливо на інформаційному фронті! Тож рухаймось разом до перемоги!

Нові сенси та нові теми у МІГ

15-16 березня 2024 року працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифіковані медіатренери Ірина Срібна та Ірина Ковач взяли участь у дводенному тренінгу “Медіатренер країни”, організованому Академією української преси. 

Захід відбувся у Києві в офлайн-форматі на базі готелю "Mercure Kyiv Congress Hotel". Учасникам пощастило перейняти досвід та авторські методики трьох провідних тренерів-експертів з цифрової та медіанформаційної грамотності таких як:

• Тетяна Іванова, медіаекспертка, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
• Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка.
• Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки в Nadiyno.org.

Упродовж двох насичених інформативних днів за допомогою різноманітних методів та прийомів медіаексперти допомогли учасникам поглибили знання про нові теми та нові сенси у просторі медіаінформаційної грамотності (МІГ). Проаналізували цифрові загрози та силу алгоритмів, “владу фреймінгів” та специфіку апофенії, вплив акцентів на сприйняття світу та багато іншого.

Різноманітні інтерактиви, творчі завдання та логічні ігри сприяли активній взаємодії учасників та обміну важливим досвідом. Вже зовсім скоро тренери проведуть свої актуальні тренінги та передадуть цінні знання різним категоріям громадян України.

Нові сенси - знайдено, шляхи їх досягнення - окреслено. Щиро дякуємо АУП, міжнародній організації Internews та агентству США з міжнародного розвитку (USAID) за цю програму, адже вона зміцнює українські медіа, розширює доступ до якісної інформації та допомагає боротися з ворогом у цій гібридній війні.

Трендові інструменти в роботі бібліотекаря

Медіаінформаційна культура шкільного бібліотекаря є важливою складовою сучасної освітньої системи. Шкільний бібліотекар, як мультиплікатор медіаосвіти, відіграє важливу роль у формуванні медіаграмотності читачів. Використання штучного інтелекту (ШІ) для створення зображень стає новим інструментом у роботі бібліотекаря, який дозволяє розширювати можливості візуального навчання та пізнання.

Тож під час чергового заняття за курсом “Медіаінформаційна культура шкільного бібліотекаря” дослідили з бібліотекарями ЗЗСО Херсонської міської ради можливості використання ШІ для створення зображень і презентацій. Під час медіатренінгу порівняли ряд популярних платформ з відповідними функціями серед яких: Adobe Firefly, Lexica.art, Claude, Playground.ai, Express.Adobe, heygen та інші.

Упродовж заняття медіатренер курсу Ірина Срібна зробила для бібліотекарів докладний огляд інструментів ШІ для створення зображень; спільно з учасниками проаналізували можливості практичного застосування генераторів зображень на основі текстових описів, задаючи різноманітні параметри та стилі; обговорили етичні аспекти використання платформ; виокремили способи використання зображень, створених за допомогою ШІ, у бібліотечних заходах та освітніх проєктах.

У підсумковій бесіді дійшли з учасниками тренінгу згоди у тому, що такий підхід дозволить шкільним бібліотекарям не лише підвищити власну медіакомпетентність, а й допоможе ефективно використовувати новітні технології для розвитку медіаграмотності читачів.

Генератори зображень на основі ШІ

Візуалізація даних є потужним інструментом в освітньому процесі, який сприяє кращому розумінню та засвоєнню матеріалу. Допомогти у цьому можуть генератори зображень на основі штучного інтелекту (ШІ), які відкривають перед освітянами безліч можливостей для покращення навчального процесу та взаємодії з учнями.

Тож під час тематичного тренінгу “Генератори зображень на основі ШІ” разом із педагогічним колективом Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області дослідили ряд популярних платформ та з’ясували їх особливості.

Більш детально проаналізували такі платформи як: Lexica.art, Claude, Playground.ai, Express.Adobe, Heygen, Firefly.adobe та інші. З’ясували звідки черпати ідеї, проаналізували специфіку запитів та збереження зображень.

Під час практичної частини тренінгу створювали візуалізації за запитом, відповідно коригуючи та досліджуючи панель інструментів. Порівняли результати візуалізацій на різних платформах та виокремили найкращі із них.

Наприкінці тренінгу дійшли узагальнюючих висновків про те що ці генератори можуть бути корисними у таких напрямках:

• Візуалізація навчального матеріалу. Генератори дозволяють створювати реалістичні зображення для пояснення складних понять. Наприклад, вчитель може створити ілюстрації для уроків з геометрії, біології чи фізики.
• Створення навчальних матеріалів. Педагоги можуть використовувати генератори для створення презентацій, плакатів, інфографіки та інших матеріалів. Це допоможе зробити навчальний матеріал більш цікавим та зрозумілим для учнів.
• Індивідуалізація навчання. Генератори можуть створювати персоналізовані зображення для кожного учня. Наприклад, вчитель може створити ілюстрації, які відповідають інтересам та потребам конкретного учня.
• Мотивація та зацікавленість. Використання візуальних матеріалів допомагає залучити учнів до навчання. Генератори можуть створювати цікаві та нестандартні зображення, які зацікавлять учнів.
• Розвиток творчих навичок. Педагоги можуть використовувати генератори для створення власних художніх робіт. Це сприяє розвитку творчості та інноваційного мислення.

Загалом, генератори зображень на основі ШІ можуть допомогти педагогам зробити навчання більш цікавим, ефективним та індивідуальним.