Мислити критично: як інтегрувати медіаграмотність у звичайний урок

13 жовтня відбувся онлайн-тренінг «Мислити критично: медіаосвітні практики формування інформаційної стійкості молодших школярів в умовах інформаційного перевантаження», організований у межах роботи обласного медіаінформаційного клубу для вчителів початкової школи у співпраці з Херсонською академією неперервної освіти Херсонської обласної ради та Херсонською обласною бібліотекою для дітей ім. Дніпрової Чайки. До професійного діалогу долучилися 63 учителі початкової школи Херсонської області, об’єднаних спільною метою – допомогти дітям впевненіше орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, розвивати критичне мислення та вчитися відповідально сприймати інформацію.

У світі, де дитина щодня стикається з великою кількістю повідомлень, зображень, відео й різноманітних тверджень, важливо не лише навчити її знаходити потрібну інформацію, а й допомогти зрозуміти, як її оцінювати. Саме тому під час тренінгу увагу зосередили на понятті інформаційної стійкості та її значенні для молодших школярів.

Учасники розглянули, як формувати звичку не поспішати з висновками, відрізняти факт від припущення, помічати емоційно забарвлені повідомлення, ставити уточнювальні запитання й перевіряти власні судження. Особливого значення ці вміння набувають у дитячому віці, коли закладаються основи самостійного мислення, усвідомленої поведінки та відповідального ставлення до інформації.

Практична частина тренінгу довела: медіаграмотність не обов’язково потребує окремого уроку чи складних навчальних матеріалів. Її можна природно інтегрувати у звичайні заняття, перетворивши прості завдання на вправи з критичного мислення. На уроках математики діти можуть перевіряти правильність розв’язання й з’ясовувати, яких даних бракує; під час читання – розрізняти те, що повідомляє текст, і те, що вони лише припускають; на уроках «Я досліджую світ» – пояснювати свої висновки та шукати підтвердження спостереженням; на уроках письма – знаходити зайве слово й аргументувати власний вибір.

Учасники також ознайомилися з ігровими прийомами, які спонукають дітей уважно розглядати зображення, помічати деталі, порівнювати інформацію, висувати версії та обґрунтовувати відповіді. Ключовою стала проста послідовність: поміти – запитай – обґрунтуй – перевір. Такий підхід не перевантажує урок, а допомагає зробити навчання більш дослідницьким, усвідомленим і цікавим.

Підсумовуючи роботу, можна впевнено сказати: формування критичного мислення починається з невеликих щоденних кроків – одного влучного запитання, короткої гри, уважного спостереження чи прохання пояснити свою думку. Саме такі практики допомагають дітям не просто засвоювати знання, а вчитися мислити самостійно, відповідально користуватися інформацією та приймати обґрунтовані рішення.

Від казки до медіатексту: як урок читання формує критичне мислення

4 квітня у межах діяльності клубу з медійної та інформаційної грамотності КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради відбувся онлайн-тренінг «Від казки до медіатексту: формування критичного читання та основ медіаграмотності у початковій школі».

Сучасний інформаційний простір змінюється надзвичайно швидко, і діти з раннього віку взаємодіють з великою кількістю повідомлень: текстами, зображеннями, відео, рекламою. Саме тому формування медіаграмотності стає важливою складовою освітнього процесу, а початкова школа – тим середовищем, де закладаються основи критичного мислення. Урок читання має значний потенціал для розвитку в учнів уміння аналізувати інформацію, розрізняти факти і судження, розуміти авторський задум та усвідомлено сприймати зміст прочитаного.

Під час тренінгу учасники ознайомилися з методами інтеграції медіаграмотності у структуру уроку читання без перевантаження навчальної програми. Особлива увага приділялася роботі з казками як першими медіатекстами, що допомагають дитині усвідомити різницю між реальністю та вигадкою, навчитися ставити запитання до тексту, аналізувати вчинки героїв та робити власні висновки.

Практична частина заходу була спрямована на опрацювання інтерактивних вправ, які педагоги зможуть використовувати у професійній діяльності. Зокрема, учасники виконували завдання, що допомагають розрізняти факт і думку, визначати емоційне забарвлення тексту, аналізувати ілюстрації як джерело інформації, змінювати сюжет казки та досліджувати роль автора у створенні повідомлення. Робота в групах сприяла активному обміну досвідом та пошуку ефективних підходів до розвитку критичного мислення у молодших школярів.

Окремий акцент було зроблено на тому, що формування медіаграмотності не потребує окремого предмета, адже необхідні навички можуть розвиватися під час роботи з художніми текстами, ілюстраціями та різними видами інформації. Використання знайомих літературних творів дозволяє доступно пояснити дітям складні поняття, формує вміння аналізувати зміст, порівнювати інформацію та усвідомлювати вплив слова і зображення.

Тренінг об’єднав педагогів, зацікавлених у впровадженні сучасних підходів до навчання, та підтвердив важливість співпраці бібліотек і освітніх установ у розвитку ключових компетентностей учнів. Отримані знання та практичні інструменти сприятимуть формуванню в дітей уважного, вдумливого читання та відповідального ставлення до інформації.

Формування медіаграмотності через читання відкриває нові можливості для розвитку особистості дитини, адже вміння аналізувати інформацію, ставити запитання та робити обґрунтовані висновки є важливими навичками сучасного світу.

Комікси, графічні романи та інтерактивні ігри – інструменти розвитку медіаграмотності молодших школярів

У рамках діяльності клубу з медійної та інформаційної грамотності КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської ОР, у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської ОР, відбувся тренінг «Комікси, графічні романи та інтерактивні ігри для інтеграції медіаграмотності в початковій школі». Тренінг був присвячений Глобальному тижню медіа та інформаційної грамотності (Global Media and Information Literacy Week). Це щорічна подія, яка має на меті мобілізувати зацікавлені сторони в усьому світі для підвищення обізнаності та відзначення прогресу, досягнутого на шляху до медіа та інформаційної грамотності для всіх. Ця подія проводиться протягом 24-31 жовтня. Тиждень підкреслює важливість медіаграмотності у сучасну цифрову епоху, наголошуючи на необхідності медіа та інформаційної грамотності як ключової навички для громадян 21-го століття.

Спікеркою заходу стала Ірина Ковач, заступниця директора з наукової роботи Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифікована тренерка з медіаграмотності, авторка посібників із медіаграмотності для дошкільнят та учнів старших класів.

На початку зустрічі тренерка акцентувала увагу на тому, що темпи змін у сучасному світі невпинно зростають, і це безпосередньо впливає на формування нового цифрового покоління.

Сьогоднішні діти живуть у реальності, де віртуальний та реальний світи тісно переплетені, а інформаційні технології стали звичним середовищем існування. Тому і педагоги, і батьки мають адаптувати свої підходи до виховання та навчання, зокрема – через розвиток медіаграмотності.

Особливу увагу під час тренінгу приділили питанню медіабезпеки дітей молодшого шкільного віку в умовах війни. Учасники тренінгу виділили, що в інформаційному просторі сьогодні може діяти кожен, хто має доступ до Інтернету, і тому критичне мислення та вміння розпізнавати маніпуляції стають життєво необхідними навичками.

Після теоретичної частини, присвяченої особливостям розвитку сучасних дітей і питанням медіабезпеки, учасники тренінгу перейшли до практичного блоку. Саме тут педагоги змогли переконатися, що медіаграмотність може бути не лише важливою, а й цікавою та творчою.

Під час інтерактивної роботи учасники дізналися:

- як комікси та графічні романи допомагають розвивати критичне мислення та візуальну грамотність;

- які інтерактивні ігри ефективно розвивають медіаграмотність учнів початкової школи;

- як адаптувати складні медіатеми з безпеки життєдіяльності в умовах воєнного стану для дітей молодшого віку;

- як створювати власні навчальні матеріали у візуально-ігровому форматі;

- які практичні кейси та ресурси допомагають інтегрувати медіаграмотність у різні навчальні предмети.

Окрім теоретичної частини, учасники отримали добірку методичних матеріалів та взяли участь у майстер-класі зі створення коміксів, який провела Юлія Британ, головний бібліотекар відділу обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, авторка та розробниця коміксу «Магічний скарб емоцій».

Сучасні виклики вимагали від бібліотеки не лише збереження традиційних форм роботи, а й впровадження інноваційних підходів, інтеграції елементів психологічної підтримки, інклюзивності, арт- та бібліотерапії. У відповідь на ці потреби колектив бібліотеки розробив і реалізував комплексний проєкт емоційного добробуту дітей в умовах війни «З книжками контактуй – свій настрій рятуй!», що поєднав цикл занять, інтерактивні читання, арт- та бібліотерапевтичні практики, майстер-класи, ігрові формати та живе спілкування. Комікс «Магічний скарб емоцій» став результатом цього проєкту.

Це не просто доповнення, а повноцінний інструмент для подальшої роботи з дітьми, педагогами, психологами та батьками. Комікс поєднує художній формат, доступне пояснення емоцій, сценарії поведінки, добірки літератури та поради з проживання почуттів. Такий підхід є сучасним, візуально привабливим та відповідає інтересам дітей.

Під час майстер-класу педагоги спробували себе в ролі авторів візуальних історій, що допомагають пояснювати дітям складні поняття у доступній ігровій формі. Також учасники обмінялися власним досвідом і отримали ідеї для впровадження медіаосвітніх елементів у навчальний процес.

Тренінг став ще одним кроком у напрямі формування нової педагогічної культури, де розвиток критичного мислення, емоційного інтелекту та візуальної грамотності поєднується із сучасними освітніми форматами.

Такі транссекторальні заходи допомагають педагогам знаходити нові способи зацікавити дітей, навчати їх безпечно взаємодіяти з інформаційним простором і водночас робити навчання творчим, натхненним і сучасним.

 

Практичне впровадження наскрізної медіаосвіти у початковій школі

Вже другий рік поспіль КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради в тісній та дружній співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради збираються разом на традиційні інтелектуальні "посиденьки" в онлайн-форматі у рамках клубу з медійної та інформаційної грамотності для вчителів початкової школи м. Херсону та Херсонської області.

Завдання для розвитку навичок критичного мислення та медіаграмотності в учнівства можна інтегрувати в будь-який етап уроку. Це не тільки допомагає розвивати в дітей базові навички з медіаграмотності, а й надає методичну свободу вибору вчителям – без прив’язки до конкретної теми чи предмета.

Як це правильно робити та за допомогою яких ресурсів, розглядали на тренінгу «Практичне впровадження наскрізної медіаосвіти у початковій школі». Своїми ідеями інтеграції таких завдань із учасниками клубу поділилася Ірина Ковач, заступник директора з організації бібліотечного обслуговування Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифікована медіатренерка.

Впровадження медіаграмотності на уроках початкової школи цього разу розглядали через такий процес, як навчання через досвід. Це навчання через роздуми, аналіз і рефлексію особистого досвіду. Якщо використовувати підхід навчання через досвід, результати навчання щоразу будуть унікальні, оскільки формуються на основі досвіду певної групи людей, тобто кожної групи та кожної людини в групі, тож засвоюється саме те, що є найбільш актуальним на даний момент.

У добірці практичних вправ були представлені:

- вправи на визначення достовірних джерел інформації;

- алгоритм створення медіакафе;

- методика розробки мемів;

- медіабінго.

Ключовим моментом навчання через досвід є дебрифінг, або обговорення. Нехтувати обговоренням пережитого досвіду, навіть якщо він був короткотривалим, не можна. Інакше просто ризикуємо втратити сенс навчання. Тому в кожній розглянутій вправі надаються приклади дебрифінгу, який варто проводити відразу після отримання досвіду. 

Тож і наша зустріч закінчилася обговоренням тренінгу, практичністю вправ для впровадження на уроках, а ще - побажаннями гарних свят, адже це була заключна зустріч у 2024 році.

 

Медіаграмотність в початковій школі на уроках мистецтва

Розпочався новий навчальний рік, а отже вчителі початкових класів Херсонської області вже за традицією зібралися в онлайн-форматі на тренінг в рамках клубу з медійної та інформаційної грамотності, у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради та КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради.

Робоча професійна програма складалася з трьох практичних завдань зі створення медіапродуктів на уроках мистецтва, адже саме мистецтво об’єднує в собі всі види збереження та передачі інформації.

Першим творчим проєктом для дітей, який опрацьовували учасники тренінгу, став лепбук – інформативний, багатофункціональний навчальний посібник. І вчителі вже добре знайомі з його перевагами, адже це блискучий та інтерактивний спосіб, який допомагає закріпити знання, здобуті під час навчання.