З новими знаннями до нових звершень!

Сьогодні відбулося підсумкове заняття для учнів 9-11-х класів Херсонської гімназії №6 Херсонської міської ради за курсом "Школа медіаграмотності для підлітків." Упродовж 5 занять автор курсу, сертифікований медіатренер Ірина Срібна навчала учнів базовим поняттям з медіаграмотності, розвивала навички критичного мислення, тренувала уміння аналізувати фото і відео- контент, текстові повідомлення, плакати та багато іншого.

А сьогодні, під час підсумкового заняття учні вкотре продемонстрували високий рівень знань під час виконання інтерактивних ігор.  Блискавично відгадували різноманітні терміни, аналізували відео і відповідали на питання у вікторинах.

Усі учні були дуже активними упродовж інтерактивних підсумкових ігор, проте вибороти перемогу вдалося кращим з кращих. Місця на п'єдесталі пошани розподілились так:

1 місце - Олексій Гусаков

2 місце - Варвара Демків

3 місце - Щербина Аріна

Щиро дякуємо за співпрацю, організацію та мотивацію учнів класним керівникам 9-11-х класів та завідуючій бібліотекою Херсонської гімназії №6 - Наталії Шальновій. 

На згадку про проєкт діти отримали дипломи, а класні керівники - подяки від Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

Сподіваємось, що отримані знання і уміння допоможуть учням активно протистояти масивному потоку сучасного інформаційного фастфуду, сприятимуть розвінчуванню фейків, мініпуляцій, виявленню пропаганди та інших негативних проявів сучасного інфополя.

Прийняття різноманітності шлях до справедливого суспільства

Сьогодні, під час чергового заняття у “Школі медіаграмотності для підлітків” разом з учнями 9-А та 9-Б класів Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу № 48 Херсонської міської ради розглянули актуальну тему “Стереотипи. Упередження. Мова ворожнечі.”

Разом із молоддю виокремили основні причини виникнення стереотипів, розглянули позитивні, негативні та нейтральні стереотипи. З’ясували суть понять: стереотипи, упередження, мова ворожнечі, дискримінація, геноцид. Розглянули Шкалу Гордона Олпорта. Провели з учнями бесіду про те, як українцям зберегти єдність у цей складний для країни час та як активно протидіяти стереотипам та мові ворожнечі.

Пограли в інтерактивні ігри “Гендерні стереотипи”, “Позитивні/негативні стереотипи про ВПО”, переглянули тематичні відео “Зовнішність оманлива.” “Маніпуляція.”

А на завершення - провели бесіду про вплив стереотипів, упереджень та мови ворожнечі у повсякденному житті людей. Дійшли висновку про те, що стереотипи та упередження можуть становити серйозну небезпеку для суспільства, оскільки вони можуть сприяти дискримінації, нерівності та конфліктам. Щоб зменшити небезпеку стереотипів та упереджень, важливо сприяти освіті, відкритому діалогу та розвитку різноманіття в суспільстві. Розуміння та прийняття різноманітності може допомогти побудувати більш справедливе та гармонійне суспільство.

“Медіабум” в бібліотеці!

У сьогоденні розвиток навичок з медіаграмотності є надзвичайно актуальним, оскільки медійне середовище стає все більш складним і насиченим інформацією. Зростання кількості джерел інформації, різноманітність форматів та стрімкий розвиток технологій створюють потребу у високому рівні медіаграмотності для того, щоб ефективно аналізувати, розуміти та взаємодіяти з медійним середовищем.

Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки активно розвиває медіаграмотний рух на Херсонщині через свої авторські програми такі як: “Школа медіаграмотності для підлітків, Школа МІГ для бібліотекарів/вчителів", “Курс занять з інфобезпеки та інформаційної грамотності” та інші тематичні курси і тренінги.

Тож не дивно, що лише в один день завідуюча відділом бібліотечного прогнозування та інновацій, сертифікований медіатренер Ірина Срібна провела одразу три тематичних заходи з медіаграмотності для підлітків Херсонщини, Донеччини та освітян Херсонщини.

Під час “медіаграмотного сніданку” разом з учнями 9-11-х класів Херсонської гімназії №6 Херсонської міської ради більш детально розглянули тему “Стереотипи. Упередження. Мова ворожнечі.” Разом із молоддю виокремили основні причини виникнення стереотипів, з’ясували суть таких понять як: стереотипи, упередження, мова ворожнечі, дискримінація; пограли в інтерактивні ігри та переглянули тематичні відео. А на завершення - провели бесіду про вплив стереотипів, упереджень та мови ворожнечі на наше повсякденне життя.

Під час “факчекінгового ланчу” разом з учнями 9-А і 9-Б класів Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області навчались розвивати навички критичного мислення під час актуального медіатренінгу “Протидія дезінформації - найкраща афірмація…” Упродовж заходу з’ясували суть таких понять як: факт, фейк, клікбейт, пропаганда, дезінформація, наративи та багато інших. Виокремили відмінності інформування та пропаганди, на конкретних прикладах відслідкували механізми і специфіку короткострокових та довгострокових російських ІПСО, особливості поширення наративів.

Пограли в тематичні вправи на закріплення знань та підвели підсумки.

А під час “медіаосвітньої вечері” педагоги Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №55 Херсонської міської ради разом із Іриною Сергіївною покуштували “стравою від шефа” “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни…”

Особливу увагу під час тренінгу приділили виявленню маркерів маніпуляцій, ознак фотофейків та діпфейків, специфіці поширення російської пропаганди, наративів та ІПСО в українському інфопросторі саме під час російсько-української війни. Закріплювали знання за допомогою аналізу тематичних плакатів, аналізу відео та виконання інтерактивних вправ “Факт & Фейк”, “Аналіз інформаційних повідомлень”, “Маніпуляції в медіа” та інших.

На завершення заходу разом із освітянами зробили узагальнюючі висновки про те, що:

• По-перше, критичне мислення є основою медіаграмотності. Здатність аналізувати інформацію, відрізняти факти від думок, розпізнавати маніпуляції в медійних повідомленнях є невід'ємною частиною формування критичного світогляду.
• По-друге, вміння ефективно спілкуватися та взаємодіяти з інформацією в мережі також важливе. Адже воно включає в себе навички перевірки достовірності джерел, розуміння основних принципів кібербезпеки, вміння етично взаємодіяти в онлайн-середовищі.
• По-третє, розвиток медіаграмотності сприяє формуванню відповідальності в інтернет-середовищі. Це означає усвідомлення особистої відповідальності за розповсюдження інформації, боротьбу з дезінформацією та участь у побудові позитивного та конструктивного інтернет-співтовариства.

Отже, у світі, де візуальний контент стає все більш важливим, розвиток навичок аналізу та розуміння візуальної інформації є необхідним для повноцінного сприйняття медійного контенту. Медіаграмотність відіграє ключову роль у формуванні інформаційної культури та в підготовці суспільства до викликів сучасності, де здатність відфільтровувати і розуміти інформацію є важливим компонентом освіченого громадянина.

Не варто сліпо довіряти - навчись інфу перевіряти!

Саме під таким гаслом пройшло чергове заняття у “Школі медіаграмотності для підлітків”, учасниками якого сьогодні були учні 9-А та 9-Б класів Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради.

Під час тематичного воркшопу “Довіряй, але перевіряй” більш детально розглянули з учасниками поняття і складові інформування й пропаганди. Дослідили на конкретних прикладах різновиди пропаганди такі як: біла, сіра і чорна, позитивна і негативна пропаганда.

А за допомогою аналізу запропонованих відеоматеріалів закріпили отримані знання на практиці.

А наостанок виокремили разом із учасниками правила медіагігієни, які пропонуємо пригадати і вам:

1.Звертайте увагу на джерело інформації (що це за сайт, його місія, контактні дані). Що у цьому ключі вказуватиме на фейк? Якщо відсутнє джерело інформації:

• Якщо є підозрілі лінки.
• Якщо відсутні контакти на сайті.
• Якщо в інформаційній стрічці на сайті містяться такі ж підозрілі новини.

2.Перевіряйте, хто автор/ка публікації: чи можна йому/їй довіряти?

• Чи це реальна особа?
• Чи є посилання на нього/неї?
• Чи пише, яку інституцію він/вона представляє?

3.Звертайте увагу на експертність інформації. На висновки яких експертів посилаються, дані яких досліджень наводять, чи реальні вони. Що у цьому ключі вказуватиме на фейк? Соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії, дати.

• Однобоке подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення («всі чоловіки одинакові»).
• Викривлене подання новини: реальні факти змішуються з неправдою.
• Недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації.
• Недостовірний або спотворений переклад цитати, коментаря з іноземних джерел.
• Анонімні або «неіснуючі» експерти без посилання на них чи без вказування організацій, які вони представляють.

4.Зважайте на емоційність подання новини. Що тут вказувати на фейк?

• Якщо певна думка чи оцінка подається як факт.
• Якщо надто гучний заголовок, що не відповідає новині.
• Якщо є посилання до забобонів, не підтверджених теорій.
• Якщо є навішування ярликів, поширених стереотипів.

Оновлюємо співпрацю та розширюємо горизонти взаємодії!

Сьогодні учасниками оновленого тренінгу “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни…” стали давні друзі бібліотеки - педагогічний колектив Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області, а також члени їх родин та шкільні активісти - батьки учнів.

У світі гібридної війни, під час якої росія використовує різноманітні засоби і методи для досягнення власних стратегічних цілей особливо важливим є вміння виявляти фейки, пропаганду, відслідковувати елементи ІПСО, декодувати наративи, які допомагають кожному активному громадянину протистояти багатошаровому пласту недостовірної спотвореної та викривленої ворогом інформації.

Тож під час чергового тематичного тренінгу  разом з освітянами та іншими учасниками заходу пригадали базові поняття такі як: факт, фейк, клікбейт, цензура, маніпуляція; з’ясували ознаки та складові інформування та пропаганди, ІПСО та наративів. На конкретних прикладах відслідкували спільні ознаки діпфейків та фотофейків, пограли в інтерактивні ігри.

Уродовж заходу відбувався активний діалог між усіма учасниками, які ділилися власними історіями, думками та переживаннями.

На завершення заходу зробили узагальнюючі висновки про те, що:

• росія активно використовує дезінформацію та пропаганду для впливу на громадську думку в Україні та за її межами, що в свою чергу може впливати на переконання громадян, формувати негативний ставлення до уряду та підтримувати агресивні дії.
• проведені країною-агресором ІПСО викликають психологічний тиск на населення України, створюючи враження загрози та нестабільності, які впливають на емоційний стан та поведінку громадян.
• росія намагається маніпулювати інформаційним простором, задля спотворення інформації та створення конфліктів.
• дезінформація та пропаганда можуть сприяти роз'єднанню суспільства та створенню дестабілізації, що в свою чергу може призвести до внутрішніх конфліктів та послаблення суверенітету, а також впливати на міжнародні відносини.
• високотехнологічні методи, такі як кібератаки та хакерські атаки, можуть бути використані для поширення дезінформації та злому цифрових систем. Захист від цих загроз є важливим елементом цифрової безпеки країни. Тож будьмо медіаграмотними, спияймо побудові стійкого та інформаційно освіченого суспільства, яке може більш ефективно протистояти інформаційним загрозам.

Отже, саме такі тренінги допомагають учасникам пригадати важливі поняття, актуальні для сьогодення та спонукають до обдуманого "споживанням" інформації, яка переповнює віртини сучасних "інформгіпермакетів".

Молодь навчаємо та навички медіаграмотності розвиваємо!

Сьогодні відбулося чергове заняття за курсом “Школи медіаграмотності для підлітків” для учнів 9-11-х класів Херсонської гімназії №6 Херсонської міської ради.

Під час тематичного воркшопу “Довіряй, але перевіряй” пригадали основні відмінності і складові понять інформування та пропаганда, більш детально розглянули різновиди пропаганди такі як: біла, сіра і чорна. Пригадали маркери фейків, серед яких:

1. неймовірні події (історії);
2. гостра та емоційна лексика;
3. підштовхування до певних суджень та дій;
4. невідповідність “картинки” і тексту;
5. невідповідність тексту до заголовку.

Особливу увагу зосередили на аналізі відеоконтенту. На прикладі запропонованих сюжетів з’ясували відмінності реклами, соціальної реклами, джинси, PR-кампаній та ін.

Наостанок виокремили топ 5 правил "споживання інформації":

• свідомо формуйте свій інфопростір;
• вимкніть режим "автопілота";
• опануйте думки та емоції;
• перевіряйте власні упередження;
• звертайтесь до першоджерел;
• не поспішайте з поширенням контенту.

Розвінчуємо нові російські ІПСО

Фабрика російської пропаганди продовжує працювати щохвилинно. Щоденно відбуваються вкиди фейків, дезінформації та елементів складних ІПСО в український інфопростір. У "Школі медіаграмотності для підлітків” чергове заняття для учнів 9-х класів Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради ми присвятили виявленню і розвінчуванню нових російських інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) в рамках тренінгу “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни”.

Лише декілька днів тому російська пропаганда запустила в телеграм каналах новий діпфейк про Валерія Залужного і вже сьогодні доповнила його агітаційними листівками ймовірного кандидата в президенти:) Просто збіг чи все ж є якесь логічне обґрунтування всьому цьому? Саме ці складні питання з’ясовували сьогодні разом із учасниками медіашколи.

Упродовж тренінгу проаналізували разом із учнями декілька прикладів різноманітних за побудовою і складністю діпфейків про А.Лінкольна, В.Зеленського, В.Залужного та провели їх детальний аналіз. Визначили ознаки синтетичного медіа та артефакти діпфейків.

Окремий блок тренінгу присвятили аналізу фейків, наративів, які активно поширювали російські пропагандисти з часів повномасштабного вторгнення і до сьогодні.

Пригадали з учнями маркери маніпуляцій, пропаганди, ІПСО, звернули особливу увагу на важливість перевірки матеріалів за допомогою першоджерел та офіційних каналів.

А на завершення тренінгу пограли в авторські інтерактивні ігри.

Отже, небезпека ІПСО полягає у тому, що може спрямовуватися на втручання у внутрішні справи країни, викликаючи викривлення діалогу, дезінформацію та розділення поглядів суспільства. Виявлення цих операцій і їх розвінчування сприяє збереженню демократичних процесів.