Від казки до медіатексту: як урок читання формує критичне мислення

4 квітня у межах діяльності клубу з медійної та інформаційної грамотності КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради відбувся онлайн-тренінг «Від казки до медіатексту: формування критичного читання та основ медіаграмотності у початковій школі».

Сучасний інформаційний простір змінюється надзвичайно швидко, і діти з раннього віку взаємодіють з великою кількістю повідомлень: текстами, зображеннями, відео, рекламою. Саме тому формування медіаграмотності стає важливою складовою освітнього процесу, а початкова школа – тим середовищем, де закладаються основи критичного мислення. Урок читання має значний потенціал для розвитку в учнів уміння аналізувати інформацію, розрізняти факти і судження, розуміти авторський задум та усвідомлено сприймати зміст прочитаного.

Під час тренінгу учасники ознайомилися з методами інтеграції медіаграмотності у структуру уроку читання без перевантаження навчальної програми. Особлива увага приділялася роботі з казками як першими медіатекстами, що допомагають дитині усвідомити різницю між реальністю та вигадкою, навчитися ставити запитання до тексту, аналізувати вчинки героїв та робити власні висновки.

Практична частина заходу була спрямована на опрацювання інтерактивних вправ, які педагоги зможуть використовувати у професійній діяльності. Зокрема, учасники виконували завдання, що допомагають розрізняти факт і думку, визначати емоційне забарвлення тексту, аналізувати ілюстрації як джерело інформації, змінювати сюжет казки та досліджувати роль автора у створенні повідомлення. Робота в групах сприяла активному обміну досвідом та пошуку ефективних підходів до розвитку критичного мислення у молодших школярів.

Окремий акцент було зроблено на тому, що формування медіаграмотності не потребує окремого предмета, адже необхідні навички можуть розвиватися під час роботи з художніми текстами, ілюстраціями та різними видами інформації. Використання знайомих літературних творів дозволяє доступно пояснити дітям складні поняття, формує вміння аналізувати зміст, порівнювати інформацію та усвідомлювати вплив слова і зображення.

Тренінг об’єднав педагогів, зацікавлених у впровадженні сучасних підходів до навчання, та підтвердив важливість співпраці бібліотек і освітніх установ у розвитку ключових компетентностей учнів. Отримані знання та практичні інструменти сприятимуть формуванню в дітей уважного, вдумливого читання та відповідального ставлення до інформації.

Формування медіаграмотності через читання відкриває нові можливості для розвитку особистості дитини, адже вміння аналізувати інформацію, ставити запитання та робити обґрунтовані висновки є важливими навичками сучасного світу.

Таємниці екрану: як юні читачі стали медіа-детективами

Фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели інтерактивний онлайн-урок з медіаграмотності «Таємниці екрану. Медіа-патруль» для учнів-читачів молодшої школи Іванівського ліцею №1 Іванівської селищної ради Херсонської області. Захід був спрямований на формування у дітей 8-10 років важливих навичок критичного мислення та безпечної поведінки в інформаційному просторі.

Під час зустрічі школярі разом із героями-детективами Максом і Софі вирушили у пізнавальну подорож світом медіа. У доступній і захопливій формі діти дізналися, що таке медіа, факт, фейк та фактчекінг, а також навчилися розрізняти правдиву й неправдиву інформацію. Особливий інтерес викликала міні-історія про «чудо-цукерки, що роблять невидимим», яка стала приводом для обговорення того, чому не варто довіряти всьому, що бачимо на екрані.

Юні учасники активно долучалися до інтерактивних вправ і гри «Фейк чи факт», під час якої перевіряли свої знання про природу, тварин та казкових персонажів. Виконуючи роль справжніх медіа-детективів, діти вчилися аналізувати інформацію, ставити запитання та знаходити правильні відповіді. Особливу увагу було приділено простому правилу перевірки інформації: «Подумай – Перевір – Запитай», яке допомагає орієнтуватися у сучасному інформаційному середовищі.

Захід пройшов у дружній, творчій атмосфері та сприяв розвитку цифрової грамотності молодших школярів. Наприкінці зустрічі учасники отримали символічне звання «команди Медіа-патруля» та переконалися, що уважність і критичне мислення допомагають уникати інформаційних пасток.

Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки й надалі впроваджує сучасні освітні формати, спрямовані на підтримку дітей, розвиток їхніх компетентностей і формування безпечного та усвідомленого медіасередовища.

Війна в медіапросторі: достовірність, безпека й підтримка в роботі вчителя початкової школи

У межах діяльності клубу з медійної та інформаційної грамотності КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради 20 лютого, в рамках Тижня безпечного Інтернету, відбувся тренінг «Війна в медіапросторі: достовірність, безпека й підтримка в роботі вчителя початкової школи».

Захід об’єднав педагогів початкових класів, які працюють із дітьми 6-10 років і щоденно стикаються з необхідністю пояснювати складні події в умовах воєнного інформаційного тиску. Метою тренінгу стало поглиблення розуміння сучасного інформаційного виміру війни та формування практичних інструментів безпечної комунікації з молодшими школярами.

Під час теоретичного блоку учасники розглянули класифікацію воєнних конфліктів за внутрішньополітичним статусом, а також особливості моделі української війни в сучасному інформаційному просторі. Окрему увагу було приділено гібридним загрозам, ролі медіа в поширенні як достовірної, так і маніпулятивної інформації, а також впливу інформаційного перевантаження на дитячу психіку.

Практична частина тренінгу була побудована у форматі кейс-аналізу, рольових вправ і роботи з готовими мовними моделями. Педагоги опрацьовували типові запитання дітей («А нас можуть бомбити?», «Чому почалася війна?», «А якщо мій тато не повернеться?»), визначали емоцію, що стоїть за ними, та добирали віково доречні, психологічно безпечні відповіді. Учасники відпрацьовували алгоритм пояснення подій дітям: з’ясувати наявні знання дитини, дати коротке й чітке пояснення, відокремити факт від чуток, повернути відчуття безпеки та завершити розмову підтримкою.

Окремий модуль був присвячений інструментам інформаційної гігієни в початковій школі: правилу «трьох запитань», дозуванню новинного контенту, формуванню навичок відповідального поширення інформації та розвитку критичного мислення у молодших школярів.

Важливим результатом спільної роботи стало створення «словника підтримки» – банку коротких формулювань, які допомагають учителеві стабілізувати емоційний стан дітей, нормалізувати їхні почуття та формувати атмосферу довіри. Учасники наголосили, що наявність готових мовних моделей підвищує професійну впевненість педагога в кризових ситуаціях.

Тренінг завершився підсумковою рефлексією, під час якої вчителі окреслили власні професійні орієнтири та визначили інструменти, які впроваджуватимуть у щоденній практиці. Захід підтвердив актуальність системної роботи з медійної та інформаційної грамотності в початковій школі й засвідчив важливість міжінституційної співпраці у формуванні безпечного освітнього середовища в умовах воєнного часу.