"Навігатор медіапедагога": новий посібник у кейс дитячих і шкільних бібліотекарів

30 серпня відбулась презентація презентація нового науково-методичного посібника "Навігатор медіапедагога: теорія, методика, практичні завдання" від Академії української преси та Харківської академії неперервної освіти.

Посібник містить інформацію про нормативну базу, що регламентує впровадження медіаінформаційної грамотності в Україні, висвітлює основи методики медіаосвіти, знайомить із засобами формування медіакомпетентної особистості в умовах сьогодення. 

За задумом видавців посібника, опрацювавши подані у ньому матеріали, вчителі/вчительки зможуть  інтегрувати медіаосвіту у викладання шкільних дисциплін, зокрема, розвинути в учнів і учениць критичне мислення, яке дозволить їм із легкістю аналізувати, декодувати та інтерпретувати медіатексти й не потрапляти на гачок медіаманіпуляцій. 

Подібні завдання вирішують і бібліотечні працівники - переважно у руслі програм бібліотечного орієнтування, формування читацької культури та медіаграмотності користувачів своїх бібліотек. Тож новий посібник може стати помічним і для дитячих та шкільних бібліотекарів. На важливості співпраці вчителів з бібліотекарями було наголошено і під час презентації цього грунтовного методичного посібника. 

  

 

 

Авторки видання -  авторитетні педагоги та медіатренери: Галина Дегтярьова, завідувачка кафедри методики навчання мов і літератури КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», докторка педагогічних наук, сертифікована тренерка з медіаграмотності, Марія Астахова, завідувачка кафедри соціально-гуманітарної освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», докторка філософії (PhD), тренерка з медіаграмотності, цифрової безпеки, тренерка по роботі з керівниками та педагогами по впровадженню НУШ, Олена Байназарова, т.в.о. завідувачки кафедри виховання й розвитку особистості КВНЗ  «Харківська академія неперервної освіти», старша викладачка, магістерка державного управління, менеджерка освіти, тренерка НУШ, тренерка з інклюзивної освіти, Тетяна Гніда, практикуюча психологиня, докторка філософії (PhD), менторка і тренерка Міжнародних програм психологічної підтримки та психосоціального розвитку, авторка науково-методичних посібників для освітян.

Посібник можна безоплатно завантажити із Порталу медіаосвіти та медіаграмотності АУП за покликанням:

https://medialiteracy.org.ua/navigator-mediapedagoga-teoriya-metodyka-praktychni-zavdannya/

На цій же сторінці знайдете і відеозапис презентації, про яку йшла мова.

  

Занурення у світ МІГ: від навчання до професійного медіасерфування

Херсонська ОБД імені Дніпрової Чайки продовжує серію навчальних тренінгів з МІГ для підлітків Херсонщини. Цього разу на воркшоп з медіагігієни "Довіряй, але перевіряй!" завітали учні 8-х і 9-х класів НВК "Школа гуманітарної праці".

Упродовж тренінгу збагачували кейси учнів через виконання різноманітних інтерактивних вправ, аналізу відеоконтенту, інформаційних повідомлень. Виявляли маніпуляції у тематичних відео "Особливості мітингів", "Специфіка різноманітних видів контенту", "Діпфейки". 

Під час інтерактивних ігор "Маніпуляції в медіа", "Аналіз інфоповідомлень" звернули особливу увагу на специфіку подачі інформації та особливості її сприйняття медіакористувачами. Детально зупинились на аналізі клікбейтових заголовків, зокрема на декодуванні інформаційного повідомлення "Іванка Патріотка" - визначили маркери маніпуляцій, емоційне навантаження повідомлення та його кінцеву мету. 

Під час тренінгу використовували і тематичні енерджайзери та криголами.

Наприкінці заходу, під час узагальнюючої бесіди підвели підсумки тренінгу та наголосили на тому, що знання з медіаінформаційної грамотності є запорукою успіху у цифрову епоху. Вони допомагають розвивати критичне мислення та аналітичні навички, що є важливими для ефективного взаємодії з медіаконтентом. Освічена людина здатна розрізняти достовірні джерелами та маніпулятивну інформацією, визначати суб’єктивне та об'єктивне, а також впевнено користуватися цифровими ресурсами. Люди, які володіють цими навичками, здатні більш ефективно орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, вирішувати проблеми та досягати своїх цілей. Таким чином, знання з медіаінформаційної грамотності стають необхідними для успіху в цифрову епоху, де доступ до інформації є безпрецедентним, але існує велика кількість викликів у її оцінці та використанні.

Від активного медіаспоживача до критично мислячого "media sapiens"

Щоб вміло серфити у потоці сучасного медіапростору, необхідно мати базові навички з медіаінформаційної грамотності (МІГ). Адже саме від цих  знань і умінь залежатиме: яким джерелам і експертам довіряти, яку інформацію обирати, як її вдало аналізувати та як створювати власний якісний контент. Тож під час тематиного медіатренінгу проведеного працівниками Херсонської ОБД імені Дніпрової Чайки для учнів 8 класу НВК "Школа гуманітарної праці" ХОР розглянули актуальну тему "Нові тренди у світі МІГ".

Під час пізнавального вступного блоку з’ясували з учнями три складові МІГ за концепцією ЮНЕСКО та зупинились більш детально на кожній із них. Під час "Медіаграмотного знайомства" дізналися цікавинки про учасників тренінгу та з’ясували чим відрізняються факти від суджень. Розгадуючи "Медіаголоволомку" учні вдало виокремили складові медіа, їх направленість, особливості та ін.

Під час блоку інтерактивних вправ звернули особливу увагу учасників тренігну на особливості "Медіастрав сьогодення", визначили рівень медіазалежності восьмикласників, виокремили складові різних типів подачі інформації, спеціфіку інформаційної бульбашки та алгоритми соцмереж.

Із особливим захопленням діти переглянули різноманітні діпфейки за участю відомих особистостей та літературних класиків світового масштабу, а потім професійно визначали складові елементи діпфейків.

Окрему увагу під час тренінгу приділили важливості захисту персональних даних та надійності паролів.

Наостанок дійшли разом з учасниками заходу висновків про те, що у наш високотехнологічний час людина має вільний доступ до різноманітних інформаційних ресурсів. Тож перед кожним критично мислячим media sapiens  постає надважливе завдання - навчитися споживати лише надійні "медіастрави сьогодення" завжди пам'ятаючи про те, що: контент має бути якісним, викликати довіру аудиторії, опиратись на думки справжніх авторитетних експертів та обов'язково  підкріплюватись фактами.

Нові акценти у важливих питаннях МІГ

В епоху постправди та постжурналістики об’єктивні факти та авторитетні джерела новин часто ігноруються на користь емоцій та особистих переконань. Це явище впливає на політику, медіа та особистісні переконання, створюючи середовище, в якому істина стає розмитою та піддається суб’єктивному інтерпретуванню.

Тож під час чергового тренінгу проведеного сертифікованим медіатренером Іриною Срібною для педагогічного колективу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №57 з поглибленим вивченням іноземних мов ХМР розглянули з освітянами тему "Нові акценти у важливих питаннях МІГ".

Більш детально розглянули такі підтеми:

• медійний простір в епоху постправди та постжурналістики;
• цифрові загрози та цифрова безпека, як важливий компонент захисту інформаційного простору;
• методи верифікації інформації;
• фішинг (як розпізнавати та захиститися);
• вплив пропаганди та дезінформації на суспільство;
• методи захисту та контрпропаганди під час війни;
• ІПСО.

Упродовж тренінгу розглянули серію вправ, спрямованих на розвиток критичного мислення, як ключового інструменту протидії дезінформації

Особливу увагу під час тренінгу звернули на оновні характеристики епохи постправди серед яких:

• емоційний вплив - використання емоцій замість раціонального аналізу для формування громадської думки.
• селективність фактів, тобто відбір та презентація інформації таким чином, щоб підтримувати певні переконання або ігнорувати контраргументи.
• інформаційне перевантаження: постійний потік новин, який ускладнює відрізнення правдивої інформації від фальшивої.
• соціальний розкол: створення "інформаційних бульбашок", де люди отримують тільки ту інформацію, яка підтверджує їхні попередні переконання, може призвести до поляризації суспільства.

Отже, епоха постправди та постжурналістики впливають на зміни у медіапросторі, де традиційні стандарти журналістики, такі як перевірка фактів та об’єктивність відступають перед "вірусним" контентом та новинами, що розраховані на шок та сенсацію. Це призводить до розмивання меж між якісною журналістикою та контентом, створеним для привертання уваги без належної перевірки інформації.  Тож для протидії цим тенденціям важливо сприяти розвитку навичок критичного мислення, перевірки джерел інформації та освіті, яка зосереджена важливих питаннях медіаінформаційної грамотності.