Європарламент пропонує нову стратегію медіаграмотності та цифрового навчання

ВГО Українська бібліотечна асоціація інформує про запропоновану Європейським Парламентом нову стратегію з медіаграмотності та цифрового навчання. 

Європарламент ухвалив нову пропозицію щодо стратегії з медіаграмотності та цифрового навчання, покликану посилити стійкість суспільства до дезінформації, розвинути критичне мислення та підтримати цифрові навички громадян Європи.

Запропонована стратегія окреслює такі пріоритетні напрями розвитку:

• підвищення рівня медіаграмотності та критичного сприйняття інформації серед усіх вікових груп;
• розвиток цифрового навчання та інтеграція сучасних технологій в освітні та культурні простори;
• протидія дезінформаційним загрозам та маніпуляціям у цифровому середовищі;
• забезпечення інклюзивного доступу до цифрових ресурсів для безпечного користування мережею Інтернет.

«У швидкозмінному цифровому середовищі, що формується платформами соціальних мереж, інфлюенсерами, штучним інтелектом та зміною моделей споживання контенту, медіаграмотність та цифрове навчання є важливими для розширення можливостей громадян критично оцінювати інформацію, відрізняти факти від думок та протистояти дезінформації та антидемократичній пропаганді. Медіаграмотність та цифрове навчання не обмежуються технічними навичками, а охоплюють критичне мислення, самосвідомість, креативність та відповідальну участь у цифровому середовищі. Вони особливо важливі в контексті «культури скролінгу», зростаючого домінування короткоформатного контенту та дедалі більшої залежності молоді від соціальних мереж як основного джерела інформації. Особлива увага приділяється неповнолітнім, підліткам та іншим вразливим групам, які стикаються з підвищеними ризиками в Інтернеті, включаючи вплив шкідливого контенту, кібербулінгу, іноземного втручання, фінансових шахрайств та маніпуляцій, спричинених штучним інтелектом», - зазначається у Пояснювальній заяві документу.

Диво-оповідь під мікроскопом: вчимося читати між рядками

Сучасне юне покоління росте у світі, де гаджети та нескінченний потік контенту стали частиною їхньої реальності. Кожна дитина щодня стикається з лавиною відео і яскравих постів у соцмережах, повідомленнями у месенджерах. Проте в цьому цифровому вирії замало просто вміти гортати стрічку – слід навчитися критично сприймати побачене та перевіряти інформацію. І якщо дитина зможе сформувати навички бачити більше, ніж написано, побачено, прочитано, вона зростатиме свідомим читачем і відповідальним громадянином.

Диво-оповідь під мікроскопом, яку запропонував молодший відділ Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для вихованців групи за інтересами «Читай-компанія», – подарувала можливість перетворити звичайне читання на захопливе медіадослідження. Герої казок тут вже були не просто персонажами, а носіями характерів, цінностей, помилок і вибору. Події сюжету – не лише пригодами, а уроками життя.

Крокуючи лабіринтами медіаповідомлень, що складалися на основі народної казки «Колобок», присутні приділили особливу увагу деяким основним правилам уважного споживача інформації, а саме: перевіряти джерело інформації; не довіряти сенсаційним заголовкам без доказів; аналізувати, кому вигідне то чи інше повідомлення; відрізняти факт від оцінки; ставити запитання замість сліпої віри – та запам’ятали їх. А практичні, нестандартні завдання та рухливі ігри такі як «Обережні кроки Колобка», «Безпечна дорога додому» допомогли Колобкові стати уважним, критично мислити, помічати приховану загрозу, перевіряти інформацію та не довіряти першим враженням.

Отже, коли дитина вчиться мислити критично, вона стає менш вразливою до фейків, маніпуляцій і інформаційного шуму. Книга у цьому процесі залишається найкращим тренажером думок. Саме читання розвиває уважність, уяву, здатність співпереживати, аналізувати та вірно мислити. Бо той, хто мислить – не загубиться. Той, хто читає уважно – не дозволить себе ошукати. А той, хто любить книгу, завжди матиме компас у світі інформаційних бур.

Від казки до медіатексту: як урок читання формує критичне мислення

4 квітня у межах діяльності клубу з медійної та інформаційної грамотності КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради відбувся онлайн-тренінг «Від казки до медіатексту: формування критичного читання та основ медіаграмотності у початковій школі».

Сучасний інформаційний простір змінюється надзвичайно швидко, і діти з раннього віку взаємодіють з великою кількістю повідомлень: текстами, зображеннями, відео, рекламою. Саме тому формування медіаграмотності стає важливою складовою освітнього процесу, а початкова школа – тим середовищем, де закладаються основи критичного мислення. Урок читання має значний потенціал для розвитку в учнів уміння аналізувати інформацію, розрізняти факти і судження, розуміти авторський задум та усвідомлено сприймати зміст прочитаного.

Під час тренінгу учасники ознайомилися з методами інтеграції медіаграмотності у структуру уроку читання без перевантаження навчальної програми. Особлива увага приділялася роботі з казками як першими медіатекстами, що допомагають дитині усвідомити різницю між реальністю та вигадкою, навчитися ставити запитання до тексту, аналізувати вчинки героїв та робити власні висновки.

Практична частина заходу була спрямована на опрацювання інтерактивних вправ, які педагоги зможуть використовувати у професійній діяльності. Зокрема, учасники виконували завдання, що допомагають розрізняти факт і думку, визначати емоційне забарвлення тексту, аналізувати ілюстрації як джерело інформації, змінювати сюжет казки та досліджувати роль автора у створенні повідомлення. Робота в групах сприяла активному обміну досвідом та пошуку ефективних підходів до розвитку критичного мислення у молодших школярів.

Окремий акцент було зроблено на тому, що формування медіаграмотності не потребує окремого предмета, адже необхідні навички можуть розвиватися під час роботи з художніми текстами, ілюстраціями та різними видами інформації. Використання знайомих літературних творів дозволяє доступно пояснити дітям складні поняття, формує вміння аналізувати зміст, порівнювати інформацію та усвідомлювати вплив слова і зображення.

Тренінг об’єднав педагогів, зацікавлених у впровадженні сучасних підходів до навчання, та підтвердив важливість співпраці бібліотек і освітніх установ у розвитку ключових компетентностей учнів. Отримані знання та практичні інструменти сприятимуть формуванню в дітей уважного, вдумливого читання та відповідального ставлення до інформації.

Формування медіаграмотності через читання відкриває нові можливості для розвитку особистості дитини, адже вміння аналізувати інформацію, ставити запитання та робити обґрунтовані висновки є важливими навичками сучасного світу.