Баркемп "BiblioCooking від медіа-шефів", або Два дні на бібліотечній медіа-кухні

9-10 вересня у Херсонській обласній бібліотеці для дітей ім. Дніпрової Чайки працював баркемп з медійної грамотності "BiblioCooking від медіа-шефів", основні акценти в програмі якого були поставлені на протидію інфодемії.

Учасниками навчально-тренінгової програми офлайн стали працівники шкільних і дитячих бібліотек Херсона, а також представники освітянських методичних центрів - Херсонської академії неперервної освіти та Херсонського міського центру професійного розвитку педагогічних працівників, до яких долучились також і дві гості із сусіднього Миколаєва - Ірина Голенко та Наталія Щука, провідні фахівці обласної бібліотеки для дітей імені В.Лягіна.

10 вересня баркемп продовжив свою роботу і приніс учасникам нові знання, навички, враження. День розпочався з ранкової кави, а разом із нею - і з інтерактивної медіа-гри "Кавова маніпуляція", мета якої - збагатити знання учасників заходу стосовно понять "факт" і "фейк", навчатися звертати увагу на деталі в медіаповідомленнях.

 

Більше - на сайті бібліотеки імені Дніпрової Чайки.
 

Даний проект виконується за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Веб-застосунки та онлайн-сервіси для промоції читання

Життя в онлайні – невід’ємна складова сьогодення. Ми працюємо, навчаємося та спілкуємося онлайн. Дитяча бібліотека завжди крокує в ногу з часом, і якщо наш читач зараз в Інтернеті, то і ми там разом з ним. Розповідаємо та показуємо книжкові новинки, проводимо конкурси, квести та зустрічі з письменниками. А як це зробити весело, незвичайно й насамперед інтерактивно – обговорювали на сьогоднішній zoom-зустрічі в Школі медіаграмотності Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки разом зі шкільними бібліотекарями закладів загальної середньої освіти м.Херсона.

І вже такі звичні бібліотечні уроки про художню та довідкову літературу, про структуру та створення книжки, про ефективний і безпечний інформаційний пошук набули нового вигляду, а головне - інтерактивного наповнення за допомогою веб-застосунків та онлайн-сервісів. Учасники Медіашколи завершують роботу над новими розробками та актуалізованими редакціями авторських бібліотечних медіауроків, і саме сьогодні розпочався "марафон" залікових презентацій напрацювань за підсумками навчання та групової роботи.

Наша мета – спільними зусиллями створити таку собі «бібліотечну медіа лабораторію», в якій діти не тільки навчаються бібліотечному орієнтуванню, а й засвоюють медійну, інформаційну грамотність та розвивають критичне мислення.

Бібліотечні медіауроки онлайн - від теорії до практики

Критичне мислення на сьогодні є одним з наймодніших трендів, а в освіті це один з основних напрямків розвитку дитини. З педагогічної точки зору однією з основних операцій критичного мислення є вміння аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь яких джерел. Саме так мають учити своїх читачів працювати з інформацією бібліотекарі. Тому сьогодні під час чергової зустрічі в Школі медіаграмотності працівники бібліотек закладів ЗСО м. Херсон структурували свої знання за темою "Медіаграмотність і критичне мислення в шкільній бібліотеці" та ділилися власними секретами розвитку медіаграмотності у дітей, які застосовують у своїх нових розробках за корпоративним проєктом «Основи медіаосвіти: бібліотечна складова» .

Всі вправи досить звичні і неодноразово використовувалися для розвитку дитини, але якщо до їх трактування включити медійну складову, то, використовуючи такі ігри, можна не просто розвивати пам’ять, увагу, логіку, а і критичне мислення.

Наприклад, всім добре знайомі вправи на увагу та логіку «Знайди зайве», «Знайди відмінність», «Виправ помилку», доповнені прихованими методиками маніпуляції, змушують дитину бачити проблеми, ставити запитання, висувати гіпотези та оцінювати альтернативи.

А відомі рольові ігри з елементами казкотерапії не просто розвивають мислення, словниковий запас, допомагають у вивчені літературних творів, а при правильному моделюванні гри з позиції медійної та інформаційної грамотності ще й спонукають дитину задіювати одну з основних операцій критичного мислення – робити свідомий вибір, ухвалювати рішення та обґрунтовувати його.

Процес розвитку критичного мислення у дітей не складний, головне правильний підхід і вдало підібрані матеріали. Шкільні бібліотекарі виконують це завдання через залучення дитини до гри, а гра, як всім відомо, - найкраща методика навчання.

Нова українська школа: навички медіаграмотності на бібліотечних уроках

Вдалий старт! Саме з таким гаслом розпочався новий навчальний рік у школі медіаграмотності для працівників бібліотек закладів ЗСО м. Херсон. Новий рік, нові проєкти, нові починання. Завдання, над яким спільно працюємо - не просто бібліотечні уроки, а онлайн уроки з використанням веб-застосунків та онлайн-сервісів. Ще одна можливість розвитку медіаграмотності та критичного мислення в шкільній бібліотеці.

Сьогодні під час онлайн-зустрічі в додатку Zoom були представлені та обговорені теми бібліоуроків, їх медійні складові, які розробляються з урахуванням навичок, освоєних шкільними бібліотекарями Херсона під час дистанційного навчання.

Розглянуті основні компоненти при написанні плану-конспекту до уроку. Було вирішено, що мета уроку складатиметься з трьох основних компонентів: навчальний (дидактичний), розвивальний, виховний. Крім того, визначилися з основними вимогами до уроку: 

- вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці;

- вимоги до методики проведення уроку;

- психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку онлайн.

Адже на уроці важливо все, і не може бути другорядних його складових. 

Варто ретельно планувати всі структурні елементи уроку від його початку до завершення.

Цифрові тренди фахового навчання

Останнім часом досить широко використовується  проведення онлайн-уроків за допомогою онлайн-сервісів. Тому для кращого освоєння та вивчення веб-застосунків, призначених для створення інтерактивів, Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки проводить онлайн-тренінги з курсу «Основи медіаосвіти» для працівників бібліотек ЗЗСО м. Херсон. Попереднє заняття було присвячене використанню веб-застосунків, орієнтованих на створення віртуальних дощок або інтерактивних плакатів. Його результатом стали цікаві, оригінальні роботи учасників тренінгу з використання застосунку Padlet.

На онлайн-тренінгу, що відбувся 19 листопада, учасники мали можливість розглянути роботи один одного, беручи собі в добірку вражаючі ідеї. Це і вернісаж-конкурс фоторобіт з нагородженням, цікаві, інтерактивні віртуальні виставки за різноманітною тематикою та адресовані дітям різних вікових категорій.

Щодо вивчення нового, то шкільним бібліотекарям було запропоновано два цікаві застосунки. Kahoot – навчальна платформа, за допомогою якої можна проводити інтерактивні заняття та перевірку знань учнів за допомогою онлайн-опитування. А Learnis допоможе провести навчальне бібліотечне заняття або позаурочний захід нестандартно. Адже вивчення нової теми за допомогою квест-кімнати онлайн може зацікавити і дітей, і підлітків.

У мережі Інтернет нині вже розміщено безліч дидактичних матеріалів і посібників, різних тренажерів та освітніх ресурсів, які ми обов’язково розглянемо під час наступних занять.

***

Відеозапис тренінгу: https://youtu.be/JMPu1Ms5G2A

Веб-застосунки для створення інтерактивів до бібліотечних медіа-уроків (частина І)

Сьогоднішній онлайн-тренінг з курсу «Основи медіаосвіти» для працівників бібліотек ЗЗСО м. Херсон був присвячений використанню веб-застосунків, орієнтованих на створення віртуальних дощок або інтерактивних плакатів, що можуть застосовуватися у навчанні для організації групової роботи учнів під час бібліотечних медіа-уроків. 

У ході тренінгу були наведені приклади деяких популярних веб-сервісів, призначених для організації онлайн-дощок, проаналізовані їхні функціональні можливості. Учасники тренінгу мали можливість обрати для практичної роботи один із пропонованих ресурсів.

Сьогодні вибір випав на застосунок Padlet, популярну віртуальну дошку (або ж - онлайн-дошку). Це сервіс, який надає можливість кожному учню розмістити свою роботу, а також користувачі можуть прокоментувати або оцінити роботи інших колег.  При цьому учитель (у нашому випадку - бібліотекар) може розміщувати будь-які навчально-методичні матеріали в електронній формі.

Сервіс Padlet є одним із найпопулярніших онлайн-засобів, адже він безкоштовний, має різні мовні версії (зокрема й українську), простий в освоєнні і не вимагає жодної початкової підготовки. Користувач може скористатися його функціями навіть без реєстрації.

Для прикладу учасники тренінгу створили онлайн виставку-вернісаж «Шалене читання». Перед учасниками стояло завдання презентувати на виставці топову книжку сезону «Осінь-2020» за версією кожного окремого освітнього закладу м. Херсон.

Крім того, окрему увагу під час тренінгу було приділено нейропсихологічним іграм, адже саме вони навчають логічно та креативно мислити,  розвивають пам’ять, координацію, розуміння дзеркального відображення, а головне - у людини формуються стійкі нейронні зв’язки у головному мозку. А ще вони є чудовим варіантом актуалізації уваги на відстані, та можливості виконувати руханку, залишаючись перед екраном, - надзвичайно корисні в умовах дистанційного навчання :).

Майстер-клас з фактчекінгу від шкільних бібліотекарів

15 травня відбувся другий день вебінару для бібліотекарів закладів загальної середньої освіти міста Херсон на тему: "Медіакомпетентності шкільного бібліотекаря: фактчекінг в період інфодемії".

Другий день заходу був переважно присвячений практичній роботі, насамперед презентації творчих робіт з фактчекінгу за тематикою вебінару, які учасники виконали як домашнє завдання за підсумками першої частини онлайн навчання. Всі учасники підібрали влучні, різноманітні та найпопулярніші приклади фейків про COVID-19, що масово «мігрують» зараз соціальними мережами та месенджерами.

Розвінчування фейків - не така легка справа, вона вимагає ретельної підготовки, знань та умінь з медіаграмотності, що чудово продемонстрували випускники «Школи медіаграмотності» - бібліотекарі херсонських шкіл.

Колеги провели кропітку роботу щодо виокремлення маркерів маніпуляції, перевірки достовірності фактів, показавши під час презентаційного блоку вебінару справжній майстер-клас.

По закінченню вебінару всі учасники пройдуть тестування та отримають сертифікати, які нададуть їм право, в свою чергу, проводити аналогічні медіаосвітні програми у своїх навчальних закладах та допомагати користувачам орієнтуватись у хитросплетіннях сучасної інфодемії.

   

Про навчання - на сайті Академії: http://academy.ks.ua/?p=16022

Фактчекінг для бібліотекарів: як долати «інфодемію»

14-15 травня відбувся вебінар з елементами тренінгу для бібліотекарів закладів загальної середньої освіти міста Херсон на тему: "Медіакомпетентності шкільного бібліотекаря: фактчекінг в період інфодемії".

Організатори навчання - Комунальний вищий навчальний заклад "Херсонська академія неперервної освіти" та Комунальний заклад "Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки" Херсонської обласної ради.

Із вступним словом до учасників звернулася модератор Ірина Колесник, завідувачка навчально-методичної лабораторії перспективного педагогічного досвіду КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Ірина Миколаївна  закцентувала увагу учасників вебінару на організаційних моментах та правилах поведінки під час заходу, - адже на навчанні були присутні 60 учасників.

Навчання проводили сертифіковані медіатренери - Ірина Срібна та Ірина Ковач, співкерівники та головні спікери міської "Школи медіаграмотності" для шкільних бібліотекарів Херсона, що працювала протягом 2019-2020 навчального року. Цим вебінаром, власне, і завершується робота спеціального курсу, включеного до Координаційного плану заходів підвищення кваліфікації працівників бібліотек ЗЗСО Херсонської міської ради на поточний рік.

 Упродовж вебінару були розкриті такі теми:

-       поняття «інфодемії»та її розповсюджувачів;

-       поняття «побутових фейків», причини їх виникнення та наслідки;

-       журналістські стандарти подачі інформації про пандемію;

-       джерела перевірки, сприйняття та трактування інформації, висвітленої у ЗМІ.

Таким чином, учасники онлайн-навчання могли застосувати на практиці знання щодо фактчекінгу, виявлення фейкової інформації, аналізу медійних текстів на предмет їхньої достовірності тощо на прикладі найбільш актуальної на сьогоднішній день у глобальних масштабах проблеми - пандемії коронавірусу.

Під час виконання практичних завдань учасники вебінару чітко виділяли маркери маніпуляцій у повідомленнях та продемонстрували високий рівень знань, отриманих під час навчання у "Школі медіаграмотності".

За підсумками першого дня роботи учасники онлайн-навчання отримали домашнє завдання, тож тренери із нетерпінням очікували креативного підходу до його виконання.

 Далі - день другий .

Найефективніші інструменти для реклами: колобок, ріпка, рукавичка

Ніякий товар/послуга не будуть продаватися, якщо про них не знатимуть покупці. Тому для сьогоднішнього тренінгу в школі медіаграмотності для працівників бібліотек закладів ЗСО м. Херсон, що проходить в Херсонській обласній бібліотеці для дітей ім. Дніпрової Чайки були обрані такі відомі бренди, як «Колобок», «Курочка Ряба», «Солом’яний бичок».

Учасники тренінгу з завданням справилися на відмінно. В хід пішло все: і соціальна програма для пенсіонерів «Курочка ряба», і фінансовий оберіг «Солом’яний бичок», панацея від усіх захворювань «Ріпка», екологічно чистий, вітамінний бум «Колобок», унікальна вакцина від коронавірусу «Рукавичка».

Адже під час тренінгу були розглянуті найкращі моделі інструментів для конструювання реклами.

Також учасники наголосили важливість застосування диференційованих підходів у створенні реклами, наприклад, в різних країнах потрібний свій підхід, аби враховувати інтереси будь-яких груп та культур.

Ми не просто живемо в епоху медіа, медіа відображає навколишню реальність. І основною задачею медіаграмотності стає вміння деконструювати ці медійні тлумачення реальності. 

Тренінг у медіа-школі

13 лютого у Херсонській обласній бібліотеці для дітей ім. Дніпрової Чайки відбулося чергове навчання в Школі медіаграмотності для працівників бібліотек закладів ЗСО м. Херсон. З кожним новим заняттям підвищується рівень знань бібліотекарів, відповідно і ускладнюються завдання тренінгових вправ.

Так, сьогодні перед учасниками тренінгу стояло непросте завдання: потрібно було на звичні речі поглянути з іншого боку, а окрім того - застосувати їх у неочікуваному аспекті. У вправі «Казкова реклама» кожна група учасників тренінгу повинна була створити рекламу, але не книжки чи казки, як це звично для бібліотекарів :), а рекламу персонажа, як продукту чи послуги, застосовуючи вже отримані знання з інформаційних та психологічних маніпуляцій (використовувались сюжети відомих народних казок «Колобок», «Курочка Ряба», «Ріпка», «Солом’яний бичок», «Рукавичка»).

Ще одним цікавим завданням для учасників було створення медіапродуктів різних типів, з використанням одного й того ж персонажа. Персонаж був обраний дуже відомий, з багатою "біографією" і цікавою історією - головна героїня казки «Попелюшка».

Виконуючи цю вправу, бібліотекарі повинні були враховувати п’ять принципів створення медіа. Ці п’ять принципів уперше були сформульовані в Канаді як результат дискусій і обговорень серед освітян, медійних експертів та представників державних органів. Основна їхня мета — визначити певні правила, якими можна керуватися, працюючи з такими питаннями, як комерціалізація, пропаганда, цензура, медіавласність та стереотипи в медіа.

Адже основною задачею сьогоднішнього тренінгу було навчитися розумінню основних принципів інформаційної та психологічної маніпуляції, аби сформувати стійкість і опірність до цих маніпуляцій.  

Підсвідомі меседжі мовою ворожнечі

19 грудня в Херсонській обласній бібліотеці для дітей ім. Дніпрової Чайки проходив кейс-практикум «Мовою ворожнечі» в рамках школи медіаграмотності для працівників бібліотек закладів загальної середньої освіти м. Херсон.

Оскільки кожен інтерпретує медіа через об’єктив власного досвіду, неможливо отримати чіткий аналіз медіадокументів без розуміння, на які стереотипи опиралася особа, коли їх аналізувала. Одним із наслідків цього факту є те, що ми іноді вважаємо, що дотримуємося одного й того ж бачення, коли це не так.

В чому і переконалися учасники заняття під час практичних завдань «Про що меседж?». Як виявилося, всі вважали, що кожен розуміє окремі слова, або символи саме так, як вони, навіть якщо це не завжди так.

В практичному завданні «Контр-реклама», учасники виділили, що мова ворожнечі нероздільно поєднана зі стереотипами, і чим більше в людини стереотипів, тим вона краще сприймає мову ворожнечі. Практичне завдання «Правда чи вигадка? Міські легенди та хибні переконання» переконали учасників, що навіть позитивні стереотипи можуть говорити мовою ворожнечі. Основна навичка, якою оволоділи учасники тренінгу сьогодні, це використання критичного мислення як декодування меседжу.