Сучасні підходи до формування критичного мислення школяра

13 лютого вчителі початкових класів Херсонської області вже за традицією зібралися в онлайн-форматі на тренінг в рамках клубу з медійної та інформаційної грамотності, роботу якого організують у співпраці КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» ХОР та КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки» ХОР.

Захід об’єднав 45 педагогів, зацікавлених у поглибленому вивченні механізмів функціонування сучасних медіа та розвитку критичного мислення молодших школярів. У межах заходу було проведено тренінгове заняття «Сучасні підходи до формування критичного мислення школяра», яке модерувала Ірина Миколаївна Ковач – заступник директора з ОБО Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифікована тренерка з медіаграмотності, авторка навчально-методичних посібників для дошкільнят та учнів 9-11 класів.

Під час тренінгу учасники ознайомилися з актуальними методиками розвитку критичного мислення молодших школярів, отримали практичні цифрові інструменти для інтеграції медіаосвіти в освітній процес, а також розглянули ефективні підходи до використання інформаційних технологій та штучного інтелекту в навчальній практиці.

Опанувавши сучасні цифрові інструменти, педагоги отримали практичні кейси застосування інформаційних технологій для розвитку критичного мислення учнів. Особливу увагу було приділено використанню штучного інтелекту та електронних застосунків, що сприяють формуванню аналітичних навичок і здатності до аргументованого вибору, умінню критично оцінювати інформацію.

Використовуючи електронні ресурси, орієнтовані на розвиток математичного й логічного мислення, учні навчаються розв’язувати проблемні ситуації та знаходити оптимальні рішення в реальному житті.

Захід став чудовою нагодою поглибити знання у сфері медіаграмотності, ознайомитися з ефективними стратегіями розвитку критичного мислення у молодших школярів та відкрити нові можливості для інтеграції медіаосвіти в освітній процес за допомогою ШІ.

Сучасні помічники в навчанні

Чат-боти на основі ШІ стають все більш популярними в сучасному освітньому середовищі через свою здатність забезпечувати індивідуальну, доступну та ефективну підтримку у навчанні. Як же працювати з чат-ботами, як формувати запити, як дотримуватись правил академічної доброчесності? Відповіді на усі ці важливі запитання з‘ясували сьогодні з учнями 10-го класу Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області під час тематичного тренінгу "Чат-боти на основі ШІ."

Під час заняття виокремили суть, специфіку направлення та особливості різних видів чат-ботів. Пригадали найпопулярніші з них на основі ШІ, визначили їх переваги та недоліки. Більш детально зупинились на таких чат-ботах як Microsoft Copilot (раніше — Bing Chat)[4] — інструмент штучного інтелекту, який працює на GPT-4, розроблений корпорацією Microsoft спільно з OpenAI та безпосередньо ChatGPT 3.5.

У ході дослідження з’ясували, що чат боти вміють аналізувати тексти різної складності та видавати відповіді, оптимізувати тексти, допомагати з мозковим штурмом, редагувати та перекладати тексти, працювати з кодом та математичними завданнями, підтримувати діалог на будь-які чи конкретно задані теми.

Під час практичної частини тренінгу проаналізували специфіку подачі відповідей за одним із поданих форматів спрямування боту Copilot (креативний, врівноважений чи точний підхід) та порівняли їх з відповідями ChatGPT 3.5. Звернули увагу на наявність/відсутність посилань на першоджерела на кожній з платформ.

У підсумковій бесіді разом із учнями виокремили позитивні аспекти застосування чат-ботів на основі ШІ серед яких: індивідуальне навчання, доступність 24/7 з різних гаджетів, автоматизація оцінювання та зворотнього зв'язку, підтримка навчання через гру, мотивація до подальшої роботи та інше.

Окремо обговорили важливість дотримання правил академічної доброчесності при використанні чат-ботів на основі ШІ.

“Штучний інтелект та дезінформація: викриття цифрової пропаганди 2.0”

Сьогодні працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки взяли участь у конференції “Штучний інтелект та дезінформація: викриття цифрової пропаганди 2.0”, організаторами якого виступили: Інститут Інноваційного Врядування, за підтримки Посольства Великої Британії в Україні та партнерів: Единбурзького університету, Filter, DCN Global, Forum Apulum.

З вітальним словом до учасників звернулися: АННА МИСИШИН, співзасновниця та директорка Інституту Інноваційного Врядування та СВІТЛАНА ЯВОРСЬКА,  представник Посольства Великої Британії в Україні.

Головним питанням яке розглядали під прицільним фокусом під час першої панельної дискусії стало “ЯК АІ МОЖЕ СТАТИ ПОМІЧНИКОМ ДЛЯ БОРОТЬБИ З МІСІНФОРМАЦІЄЮ?"

Модерувала блок ВАЛЕРІЯ КОВТУН - керівниця Національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр." А головними експертами у цьому дискусійному блоці виступили:

• ДМИТРО ХУТКИЙ - науковий співробітник із цифрового врядування в Тартуському університеті.
• ІГОР РОЗКЛАДАЙ - заступник директора Центру демократії та верховенства права.
• ОЛЬГА ПЕТРІВ - юристка у ЦЕДЕМ, Міністерство цифрової трансформації, Комітет з питань штучного інтелекту
• ОЛЬГА БІЛОУСЕНКО - Керівниця R&D відділу Львівського медіафоруму.
• РОМАН КУЛЬЧИНСЬКИЙ - головний редактор видання «Тексти»
• СЕРГІЙ БИКОВ - політичний консультант, експерт з інформаційної безпеки.

Під час першої панельної дискусії більш детально зупинились на таких питаннях:

• Роль соціальних мереж та інтернету в поширенні дезінформації.
• Правові та етичні аспекти дезінформації за допомогою штучного інтелекту в Україні та країнах ЄС.
• Заходи, вжиті українським урядом для вирішення питань етики АІ.

Тема другої панельної дискусії “ТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ - ЯК І ЧОМУ АЛГОРИТМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ГЕНЕРУЮТЬ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ”
Модератором другої частини конференції стала АННА МИСИШИН - директорка Інституту Інноваційного Врядування. Експертну групу представили:

• МАРІН МАРКУС - керівник з управління даними в Capgemini.
• МАНСУР АХМЕД-РЕНГЕРС - засновник OpenOrigins.
• ЄВГЕН САПОЛОВИЧ - Data Scientist у LetsData.
• ОЛЕКСІЙ МОЛЧАНОВСЬКИЙ - директор з інновацій Українського католицького університету, голова Експертного комітету з питань розвитку штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації України.
• ВАЛЕРІЯ МАЙБОРОДА - дослідниця етики штучного інтелекту в Інституті Інноваційного Врядування
• КОНСТЯНТИН ГОНЧАРЕНКО - голова Українського наукового лінгвістичного центру.
• ТЕТЯНА АВДЄЄВА - Юристка у в Digital Security Lab.

Під час другої панельної дискусії експерти закцентували свою увагу на таких питаннях:

• Глибоке розуміння штучного інтелекту через призму складнощів мовних моделей і нейронних мереж.
• Технологічні досягнення та історичні зміни у сфері ШІ, через усвідомлення багатогранних проблем, що виникають на перетині технологій, поширення інформації та людської взаємодії.
• Розуміння застосування генеративного ШІ та додатків Deep Fake.
• Технічні рішення і стратегії для зменшення поширення пропаганди, створеної штучним інтелектом.

Актуальна і затребувана тема конференції сприяли жвавій дискусії, а запрошені експерти максимально глибоко розкрили усі підтеми заходу. Щиро дякуємо організаторам за цікавий насичений захід та сподіваємось, що обов'язково використаємо здобуті знання на практиці, під час проведення тематичних занять та курсів з медіаграмотності при бібліотеці.