Подолання упереджень й стереотипів - шлях до розуміння, поваги та рівності

Медіа активно впливають на конструювання щоденної картини світу. Поява в ЗМІ висловлювань, здатних зародити неповагу, підсилити гнів, викликати ненависть на релігійному, національному чи іншому рівнях, негативно позначається на стабільності суспільства. Стереотипи, упередження, мова ворожнечі прискорюють відповідні дії, а тому їх використання є неприпустимим. Водночас ми нерідко можемо зустрічати тексти із заголовками на кшталт: "Цигани викрали дитину", "Переселенці не хочуть  працювати", "Кавказці влаштували стрілянину», «Бомжі атакують супермаркет» і т.д. 

Тож чергове заняття у "Школі медіаграмотності для підлітків" було присвячено саме такій важливій і актуальній темі як "Стереотипи. Упередження. Мова ворожнечі". Учасники навчання - учні 10 класу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №57 з поглибленим вивченням іноземних мов спільно з тренером медіашколи - Іриною Срібною, розглянули основні поняття до теми, більш детально зупинились на причинах дискримінації, об'єктах цькуваннях та наслідках упереджень.

Під час  виконання практичних вправ разом з учнями проаналізували гендерні та расові стереотипи, через дослідження плакатів та відеосюжетів. 

Стереотипи, упередження та мова ворожнечі мають велику небезпеку, оскільки вони сприяють виникненню та поширенню дискримінації, нерівності та конфліктів в суспільстві. Тож надважливо навчитися виявляти ці прояви та декодувати їх, чого ми і навчаємо молодь на заняттях з медіаграмотності.

Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни

Сьогодні Ірина Срібна, завідувачка відділу бібліотечного прогнозування та інновацій Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифікований медіатренер, провела для бібліотекарів ЗЗСО Херсонської міської ради та працівників інших установ тренінг на тему: “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни, як інструмент подолання розриву довіри” за підтримки КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради.

Упродовж заходу учасники дізналися про особливості використання фейків, дезінформації, пропаганди, ІПСО, діпфейків, неправдивих новин, сконструйованих російськими масмедіа під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Дослідили роль соціальних медіа та месенджерів, розглянули особливості створення і просування наративів,  правила декодування інфовкидів, фотофейків, з'ясували причини інформаційного вакууму на окупованих територіях.

Із особливим захопленням група досліджувала можливості використання ШІ під час створення неправдивих новин та їх вплив на суспільство в цілому.

Під час ігрового блоку разом із учасниками тренінгу навчилися виявляти “Маніпуляції в медіа”, провели “Аналіз інформаційних повідомлень”, навчилися розрізняти військові “Факти і Фейки.”

Під час узагальнюючої бесіди дійшли з учасниками висновку про те, що у сучасному світі, де інформація є ключовим активом, контроль за збиранням, створенням, поширенням та збереженням інформації,  стає все більш цінним. Вона допомагає людям критично аналізувати, оцінювати та приймати рішення про майбутні дії. І саме тому надважливим постає уміння розвивати навички з медіаграмотності, адже саме вони допоможуть сучасній людині активно протистояти тому "інформаційному фастфуду", який щоденно звалюється на кожного з нас.  

"Медіастрави сьогодення" крізь призму фактчекінгу

Вміння аналізувати “медіастрави сьогодення” є надважливим в умовах глобального перенасичення інфопростору. І хто ж як не молодь потрапляє під цей вплив найбільше. Розвиток навичок медіаграмотності не лише забезпечує безпеку в Інтернеті, але й сприяє розвитку інтелектуальних, емоційних та соціальних навичок, які стають все більш важливими в глобалізованому і цифровому світі. Тож чергове заняття у школі медіаграмотності для підлітків пройшло у форматі воркшопу під гаслом “Довіряй, але перевіряй!”

Упродовж заняття учасники курсу - учні 10 класу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №57 з поглибленим вивченням іноземних мов спільно з тренером медіашколи Іриною Срібною, навчались декодувати постери, плакати, відеосюжети та грали в інтерактивні ігри на тему медіаграмотності.

Під час практичних вправ з’ясували разом із курсантами особливості постановочних відео, важливість залучення лідерів думок до рекламних кампаній, а ще відстежували вплив тих чи інших відео і зображень за допомогою “Колеса емоцій.”

Під час підсумкової узагальнюючої бесіди дійшли з десятикласниками висновку про те, що навички медіаграмотності допомагають молоді у багатьох життєвих аспектах серед яких: розпізнавання дезінформації, захист від кіберзагроз, розвиток критичного мислення, збереження психічного здоров'я та підвищення ефективності комунікації. Окрім того, навички медіаграмотністі сприяють не лише особистісному розвитку кожної людини, але і сприяють створенню більш освіченого та обізнаного суспільства в цілому.