Від казки до медіатексту: як урок читання формує критичне мислення

4 квітня у межах діяльності клубу з медійної та інформаційної грамотності КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради відбувся онлайн-тренінг «Від казки до медіатексту: формування критичного читання та основ медіаграмотності у початковій школі».

Сучасний інформаційний простір змінюється надзвичайно швидко, і діти з раннього віку взаємодіють з великою кількістю повідомлень: текстами, зображеннями, відео, рекламою. Саме тому формування медіаграмотності стає важливою складовою освітнього процесу, а початкова школа – тим середовищем, де закладаються основи критичного мислення. Урок читання має значний потенціал для розвитку в учнів уміння аналізувати інформацію, розрізняти факти і судження, розуміти авторський задум та усвідомлено сприймати зміст прочитаного.

Під час тренінгу учасники ознайомилися з методами інтеграції медіаграмотності у структуру уроку читання без перевантаження навчальної програми. Особлива увага приділялася роботі з казками як першими медіатекстами, що допомагають дитині усвідомити різницю між реальністю та вигадкою, навчитися ставити запитання до тексту, аналізувати вчинки героїв та робити власні висновки.

Практична частина заходу була спрямована на опрацювання інтерактивних вправ, які педагоги зможуть використовувати у професійній діяльності. Зокрема, учасники виконували завдання, що допомагають розрізняти факт і думку, визначати емоційне забарвлення тексту, аналізувати ілюстрації як джерело інформації, змінювати сюжет казки та досліджувати роль автора у створенні повідомлення. Робота в групах сприяла активному обміну досвідом та пошуку ефективних підходів до розвитку критичного мислення у молодших школярів.

Окремий акцент було зроблено на тому, що формування медіаграмотності не потребує окремого предмета, адже необхідні навички можуть розвиватися під час роботи з художніми текстами, ілюстраціями та різними видами інформації. Використання знайомих літературних творів дозволяє доступно пояснити дітям складні поняття, формує вміння аналізувати зміст, порівнювати інформацію та усвідомлювати вплив слова і зображення.

Тренінг об’єднав педагогів, зацікавлених у впровадженні сучасних підходів до навчання, та підтвердив важливість співпраці бібліотек і освітніх установ у розвитку ключових компетентностей учнів. Отримані знання та практичні інструменти сприятимуть формуванню в дітей уважного, вдумливого читання та відповідального ставлення до інформації.

Формування медіаграмотності через читання відкриває нові можливості для розвитку особистості дитини, адже вміння аналізувати інформацію, ставити запитання та робити обґрунтовані висновки є важливими навичками сучасного світу.

Таємниці екрану: як юні читачі стали медіа-детективами

Фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели інтерактивний онлайн-урок з медіаграмотності «Таємниці екрану. Медіа-патруль» для учнів-читачів молодшої школи Іванівського ліцею №1 Іванівської селищної ради Херсонської області. Захід був спрямований на формування у дітей 8-10 років важливих навичок критичного мислення та безпечної поведінки в інформаційному просторі.

Під час зустрічі школярі разом із героями-детективами Максом і Софі вирушили у пізнавальну подорож світом медіа. У доступній і захопливій формі діти дізналися, що таке медіа, факт, фейк та фактчекінг, а також навчилися розрізняти правдиву й неправдиву інформацію. Особливий інтерес викликала міні-історія про «чудо-цукерки, що роблять невидимим», яка стала приводом для обговорення того, чому не варто довіряти всьому, що бачимо на екрані.

Юні учасники активно долучалися до інтерактивних вправ і гри «Фейк чи факт», під час якої перевіряли свої знання про природу, тварин та казкових персонажів. Виконуючи роль справжніх медіа-детективів, діти вчилися аналізувати інформацію, ставити запитання та знаходити правильні відповіді. Особливу увагу було приділено простому правилу перевірки інформації: «Подумай – Перевір – Запитай», яке допомагає орієнтуватися у сучасному інформаційному середовищі.

Захід пройшов у дружній, творчій атмосфері та сприяв розвитку цифрової грамотності молодших школярів. Наприкінці зустрічі учасники отримали символічне звання «команди Медіа-патруля» та переконалися, що уважність і критичне мислення допомагають уникати інформаційних пасток.

Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки й надалі впроваджує сучасні освітні формати, спрямовані на підтримку дітей, розвиток їхніх компетентностей і формування безпечного та усвідомленого медіасередовища.

Війна в медіапросторі: достовірність, безпека й підтримка в роботі вчителя початкової школи

У межах діяльності клубу з медійної та інформаційної грамотності КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради 20 лютого, в рамках Тижня безпечного Інтернету, відбувся тренінг «Війна в медіапросторі: достовірність, безпека й підтримка в роботі вчителя початкової школи».

Захід об’єднав педагогів початкових класів, які працюють із дітьми 6-10 років і щоденно стикаються з необхідністю пояснювати складні події в умовах воєнного інформаційного тиску. Метою тренінгу стало поглиблення розуміння сучасного інформаційного виміру війни та формування практичних інструментів безпечної комунікації з молодшими школярами.

Під час теоретичного блоку учасники розглянули класифікацію воєнних конфліктів за внутрішньополітичним статусом, а також особливості моделі української війни в сучасному інформаційному просторі. Окрему увагу було приділено гібридним загрозам, ролі медіа в поширенні як достовірної, так і маніпулятивної інформації, а також впливу інформаційного перевантаження на дитячу психіку.

Практична частина тренінгу була побудована у форматі кейс-аналізу, рольових вправ і роботи з готовими мовними моделями. Педагоги опрацьовували типові запитання дітей («А нас можуть бомбити?», «Чому почалася війна?», «А якщо мій тато не повернеться?»), визначали емоцію, що стоїть за ними, та добирали віково доречні, психологічно безпечні відповіді. Учасники відпрацьовували алгоритм пояснення подій дітям: з’ясувати наявні знання дитини, дати коротке й чітке пояснення, відокремити факт від чуток, повернути відчуття безпеки та завершити розмову підтримкою.

Окремий модуль був присвячений інструментам інформаційної гігієни в початковій школі: правилу «трьох запитань», дозуванню новинного контенту, формуванню навичок відповідального поширення інформації та розвитку критичного мислення у молодших школярів.

Важливим результатом спільної роботи стало створення «словника підтримки» – банку коротких формулювань, які допомагають учителеві стабілізувати емоційний стан дітей, нормалізувати їхні почуття та формувати атмосферу довіри. Учасники наголосили, що наявність готових мовних моделей підвищує професійну впевненість педагога в кризових ситуаціях.

Тренінг завершився підсумковою рефлексією, під час якої вчителі окреслили власні професійні орієнтири та визначили інструменти, які впроваджуватимуть у щоденній практиці. Захід підтвердив актуальність системної роботи з медійної та інформаційної грамотності в початковій школі й засвідчив важливість міжінституційної співпраці у формуванні безпечного освітнього середовища в умовах воєнного часу.

Інформаційна гігієна під час війни

Фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для учнів 9-х класів Херсонського Таврійського ліцею Херсонської міської ради тренінг з медіаінформаційної грамотності «Класифікація війни. Інформаційна гігієна під час війни». Захід був спрямований на формування в підлітків усвідомленого та відповідального ставлення до інформації в умовах воєнного часу.

Під час тренінгу учасники дізналися, що війна в Україні, яка триває з 2014 року та у 2022 році перейшла у фазу повномасштабного вторгнення, є складним і багатовимірним явищем. Сучасні військові аналітики та юристи розглядають її не лише як збройне протистояння, а й як поєднання різних форм тиску – військового, економічного, інформаційного та технологічного.

Окрему увагу було приділено ключовим поняттям, які допомагають краще зрозуміти характер сучасної війни. Учні ознайомилися з терміном «гібридна війна», що означає поєднання воєнних дій з інформаційними атаками, кібервтручанням та поширенням фейків. Також обговорювалася війна на виснаження, у якій вирішальну роль відіграють ресурси та здатність суспільства витримувати тривале протистояння. На прикладах сучасних подій було пояснено поняття асиметричної відповіді, коли технологічні рішення дозволяють протидіяти значно сильнішому у військовому плані противнику.

Тренінг наголосив на тому, що сучасна війна виходить далеко за межі лінії фронту. У гібридному протистоянні кожна людина зі смартфоном стає учасником інформаційного простору. Один необдуманий репост або поширення неперевіреної інформації може спричинити паніку, дезінформацію чи навіть завдати шкоди безпеці країни. Саме тому особливо важливо розуміти, як працює інформаційний фронт і які методи використовує пропаганда для впливу на свідомість молоді.

Під час заняття учасники отримали практичні поради щодо інформаційної гігієни: як перевіряти джерела, відрізняти факти від маніпуляцій, не піддаватися емоційному тиску та усвідомлено споживати контент у соціальних мережах. Окремо було розглянуто інструменти російської пропаганди та механізми її «ефективності», що базуються на страху, перекручених фактах і нав’язуванні зневіри.

Завершуючи тренінг, фахівці підкреслили: критичне мислення та уважне ставлення до інформації є не лише складовою медіаграмотності, а й важливим елементом особистої безпеки кожного підлітка в умовах війни. Саме ці навички допомагають залишатися стійкими, відповідальними та свідомими громадянами своєї країни.

Всеукраїнський челендж "Very Verified 2.0: сила критичного мислення"

Триває Всеукраїнський челендж “Very Verified 2.0: сила критичного мислення”, до участі в якому запрошують заклади середньої та професійної (професійно-технічної) освіти. Ініціатива спрямована на розвиток медіаграмотності та критичного мислення серед учнів, студентів, вчителів і представників громад.

Як долучитися?

• Обрати координатора/-ку від закладу освіти — вчителя, викладача або представника адміністрації, який сформує команду та подасть результати. Координатор/-ка заповнює коротку заявку за посиланням
• Залучити щонайменше 20 учасників/-ць, які пройдуть онлайн-курс “Very Verified 2.0” і отримають сертифікат.
• Організувати активність із медіаграмотності: урок, квест, виставку, флешмоб, дискусію чи іншу подію, спрямовану на протидію фейкам.
• Поділитися історією на сторінці закладу або особистій сторінці координатора з фото або відео, коротким описом, посиланням на курс та гештеґом #СилаКритичногоМислення.

Що отримають учасники:

• Заклади, які виконають умови челенджу, отримають партнерську відзнаку за внесок у розвиток медіаграмотності.
• Серед виконаних завдань проведуть випадковий відбір 20 закладів, які отримають освітні бокси з преміумпідпискою від EdPro на платформу mozaBook, настільними іграми, освітніми плакатами та закладками для книг. Координатори цих закладів отримають додатковий бонус.
• Спеціальна відзнака — 3D-принтер від EdPro — дістанеться закладу з найбільшою кількістю учасників.

Участь у челенджі - це чудова нагода для шкільних бібліотек!

Старт челенджу: 17 грудня 2025 року

Кінцевий термін подачі заявки: 16 лютого 2026 року

Оголошення результатів: 2 березня 2026 року

 

Зацікавились? - Вам сюди!

 

 

Ресурси для медіаосвіти: рекомендації від Академії української преси

До Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності 2025 Академія української преси підготувала добірку ресурсів для всіх учасників освітнього процесу - від вихователів дошкільних закладів до викладачів вищої школи, батьків, бібліотекарів та медіатренерів. 

Ця добірка включає:

• Навчально-методичні посібники для викладання медіаграмотності в закладах дошкільної, початкової, середньої та старшої школи.
• Авторські програми, що мають гриф МОН України, для 5–11 класів, інтегровані у курси «Мистецтво», «Я досліджую світ», історію, фізику, географію, хімію, громадянську освіту тощо.
• Комікси, графічні романи та інтерактивні ігри, що в художній або ігровій формі пояснюють складні поняття медіаграмотності.
• Інтерактивні онлайн-курси, платформи й настільні ігри, що формують навички критичного мислення й медіаспоживання.
• Ресурси з протидії дезінформації, фейкам, маніпуляціям, інфодемії та формування новинної грамотності.
• Матеріали для викладачів вищої школи, журналістів і бібліотекарів, а також спеціальні посібники для батьків і сімейної медіаосвіти.
• Окремий блок ресурсів для роботи в умовах воєнного часу, які допомагають формувати безпечну поведінку й розуміння інформаційної гігієни.

Матеріал забезпечує зручний доступ до кожного видання - через гіперпосилання та QR-коди, і стане в пригоді медіапедагогам та бібліотекарям у систематичній роботі з формування медіаграмотності дітей і юнацтва.