Інформаційна гігієна під час війни

Фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для учнів 9-х класів Херсонського Таврійського ліцею Херсонської міської ради тренінг з медіаінформаційної грамотності «Класифікація війни. Інформаційна гігієна під час війни». Захід був спрямований на формування в підлітків усвідомленого та відповідального ставлення до інформації в умовах воєнного часу.

Під час тренінгу учасники дізналися, що війна в Україні, яка триває з 2014 року та у 2022 році перейшла у фазу повномасштабного вторгнення, є складним і багатовимірним явищем. Сучасні військові аналітики та юристи розглядають її не лише як збройне протистояння, а й як поєднання різних форм тиску – військового, економічного, інформаційного та технологічного.

Окрему увагу було приділено ключовим поняттям, які допомагають краще зрозуміти характер сучасної війни. Учні ознайомилися з терміном «гібридна війна», що означає поєднання воєнних дій з інформаційними атаками, кібервтручанням та поширенням фейків. Також обговорювалася війна на виснаження, у якій вирішальну роль відіграють ресурси та здатність суспільства витримувати тривале протистояння. На прикладах сучасних подій було пояснено поняття асиметричної відповіді, коли технологічні рішення дозволяють протидіяти значно сильнішому у військовому плані противнику.

Тренінг наголосив на тому, що сучасна війна виходить далеко за межі лінії фронту. У гібридному протистоянні кожна людина зі смартфоном стає учасником інформаційного простору. Один необдуманий репост або поширення неперевіреної інформації може спричинити паніку, дезінформацію чи навіть завдати шкоди безпеці країни. Саме тому особливо важливо розуміти, як працює інформаційний фронт і які методи використовує пропаганда для впливу на свідомість молоді.

Під час заняття учасники отримали практичні поради щодо інформаційної гігієни: як перевіряти джерела, відрізняти факти від маніпуляцій, не піддаватися емоційному тиску та усвідомлено споживати контент у соціальних мережах. Окремо було розглянуто інструменти російської пропаганди та механізми її «ефективності», що базуються на страху, перекручених фактах і нав’язуванні зневіри.

Завершуючи тренінг, фахівці підкреслили: критичне мислення та уважне ставлення до інформації є не лише складовою медіаграмотності, а й важливим елементом особистої безпеки кожного підлітка в умовах війни. Саме ці навички допомагають залишатися стійкими, відповідальними та свідомими громадянами своєї країни.

“Медіабум” в бібліотеці!

У сьогоденні розвиток навичок з медіаграмотності є надзвичайно актуальним, оскільки медійне середовище стає все більш складним і насиченим інформацією. Зростання кількості джерел інформації, різноманітність форматів та стрімкий розвиток технологій створюють потребу у високому рівні медіаграмотності для того, щоб ефективно аналізувати, розуміти та взаємодіяти з медійним середовищем.

Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки активно розвиває медіаграмотний рух на Херсонщині через свої авторські програми такі як: “Школа медіаграмотності для підлітків, Школа МІГ для бібліотекарів/вчителів", “Курс занять з інфобезпеки та інформаційної грамотності” та інші тематичні курси і тренінги.

Тож не дивно, що лише в один день завідуюча відділом бібліотечного прогнозування та інновацій, сертифікований медіатренер Ірина Срібна провела одразу три тематичних заходи з медіаграмотності для підлітків Херсонщини, Донеччини та освітян Херсонщини.

Під час “медіаграмотного сніданку” разом з учнями 9-11-х класів Херсонської гімназії №6 Херсонської міської ради більш детально розглянули тему “Стереотипи. Упередження. Мова ворожнечі.” Разом із молоддю виокремили основні причини виникнення стереотипів, з’ясували суть таких понять як: стереотипи, упередження, мова ворожнечі, дискримінація; пограли в інтерактивні ігри та переглянули тематичні відео. А на завершення - провели бесіду про вплив стереотипів, упереджень та мови ворожнечі на наше повсякденне життя.

Під час “факчекінгового ланчу” разом з учнями 9-А і 9-Б класів Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області навчались розвивати навички критичного мислення під час актуального медіатренінгу “Протидія дезінформації - найкраща афірмація…” Упродовж заходу з’ясували суть таких понять як: факт, фейк, клікбейт, пропаганда, дезінформація, наративи та багато інших. Виокремили відмінності інформування та пропаганди, на конкретних прикладах відслідкували механізми і специфіку короткострокових та довгострокових російських ІПСО, особливості поширення наративів.

Пограли в тематичні вправи на закріплення знань та підвели підсумки.

А під час “медіаосвітньої вечері” педагоги Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №55 Херсонської міської ради разом із Іриною Сергіївною покуштували “стравою від шефа” “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни…”

Особливу увагу під час тренінгу приділили виявленню маркерів маніпуляцій, ознак фотофейків та діпфейків, специфіці поширення російської пропаганди, наративів та ІПСО в українському інфопросторі саме під час російсько-української війни. Закріплювали знання за допомогою аналізу тематичних плакатів, аналізу відео та виконання інтерактивних вправ “Факт & Фейк”, “Аналіз інформаційних повідомлень”, “Маніпуляції в медіа” та інших.

На завершення заходу разом із освітянами зробили узагальнюючі висновки про те, що:

• По-перше, критичне мислення є основою медіаграмотності. Здатність аналізувати інформацію, відрізняти факти від думок, розпізнавати маніпуляції в медійних повідомленнях є невід'ємною частиною формування критичного світогляду.
• По-друге, вміння ефективно спілкуватися та взаємодіяти з інформацією в мережі також важливе. Адже воно включає в себе навички перевірки достовірності джерел, розуміння основних принципів кібербезпеки, вміння етично взаємодіяти в онлайн-середовищі.
• По-третє, розвиток медіаграмотності сприяє формуванню відповідальності в інтернет-середовищі. Це означає усвідомлення особистої відповідальності за розповсюдження інформації, боротьбу з дезінформацією та участь у побудові позитивного та конструктивного інтернет-співтовариства.

Отже, у світі, де візуальний контент стає все більш важливим, розвиток навичок аналізу та розуміння візуальної інформації є необхідним для повноцінного сприйняття медійного контенту. Медіаграмотність відіграє ключову роль у формуванні інформаційної культури та в підготовці суспільства до викликів сучасності, де здатність відфільтровувати і розуміти інформацію є важливим компонентом освіченого громадянина.

Оновлюємо співпрацю та розширюємо горизонти взаємодії!

Сьогодні учасниками оновленого тренінгу “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни…” стали давні друзі бібліотеки - педагогічний колектив Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області, а також члени їх родин та шкільні активісти - батьки учнів.

У світі гібридної війни, під час якої росія використовує різноманітні засоби і методи для досягнення власних стратегічних цілей особливо важливим є вміння виявляти фейки, пропаганду, відслідковувати елементи ІПСО, декодувати наративи, які допомагають кожному активному громадянину протистояти багатошаровому пласту недостовірної спотвореної та викривленої ворогом інформації.

Тож під час чергового тематичного тренінгу  разом з освітянами та іншими учасниками заходу пригадали базові поняття такі як: факт, фейк, клікбейт, цензура, маніпуляція; з’ясували ознаки та складові інформування та пропаганди, ІПСО та наративів. На конкретних прикладах відслідкували спільні ознаки діпфейків та фотофейків, пограли в інтерактивні ігри.

Уродовж заходу відбувався активний діалог між усіма учасниками, які ділилися власними історіями, думками та переживаннями.

На завершення заходу зробили узагальнюючі висновки про те, що:

• росія активно використовує дезінформацію та пропаганду для впливу на громадську думку в Україні та за її межами, що в свою чергу може впливати на переконання громадян, формувати негативний ставлення до уряду та підтримувати агресивні дії.
• проведені країною-агресором ІПСО викликають психологічний тиск на населення України, створюючи враження загрози та нестабільності, які впливають на емоційний стан та поведінку громадян.
• росія намагається маніпулювати інформаційним простором, задля спотворення інформації та створення конфліктів.
• дезінформація та пропаганда можуть сприяти роз'єднанню суспільства та створенню дестабілізації, що в свою чергу може призвести до внутрішніх конфліктів та послаблення суверенітету, а також впливати на міжнародні відносини.
• високотехнологічні методи, такі як кібератаки та хакерські атаки, можуть бути використані для поширення дезінформації та злому цифрових систем. Захист від цих загроз є важливим елементом цифрової безпеки країни. Тож будьмо медіаграмотними, спияймо побудові стійкого та інформаційно освіченого суспільства, яке може більш ефективно протистояти інформаційним загрозам.

Отже, саме такі тренінги допомагають учасникам пригадати важливі поняття, актуальні для сьогодення та спонукають до обдуманого "споживанням" інформації, яка переповнює віртини сучасних "інформгіпермакетів".

Медіаграмотність під час війни

Медіаграмотність сприяє формуванню інформаційної культури, яка є невід’ємною складовою конструктивного патріотичного світогляду особистості в умовах інформаційної доби. Медіаграмотність дозволяє людям бути активними громадянами, які можуть критично сприймати медіаповідомлення, висловлювати свою думку та брати участь у суспільних процесах. Важливим є те що саме медіа завжди відігравали ключову роль у поширенні інформації. Вони історично стали головним каналом, через який суспільство отримує думки, аналіз та іншу важливу інформацію. Сьогодні соціальні медіа та месенджери перехоплюють собі значну частину ролі традиційних медіа, ставши важливими каналами комунікації. Але їх відмінність полягає у тому, що вони не опираються на загальні правила журналістики і існує багато відмінностей в процесах збору, перевірки та створенні такої інформації.

Тож під час чергового тематичного медіатренінгу “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни, як інструменту подолання розриву довіри” разом із освітянами Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради навчались декодувати інфоповідомлення, аналізувати маніпулятивні плакати, створені за допомогою ШІ, діпфейки, наративи, складові ІПСО, факти й судження, інформування й пропаганду.

Інтерактивні вправи допомогли освітянам застосувати набуті знання на практиці і правильно відповідати на питання вікторин.

Під час рефлексії дійшли з освітянами таких загальних висновків:

• знання з медіаінформаційної грамотності стають все більш затребуваними, особливо в умовах війни;
• вони допомагають розрізняти правдиву та неправдиву інформацію, яка може впливати на наші погляди, емоції та рішення.
• в умовах воєнного часу, дезінформація та пропаганда можуть загрожувати національній безпеці, демократії та правам людини.
• медійна грамотність дозволяє нам перевіряти факти, знаходити альтернативні точки зору та робити власні висновки.