Місяць цифрової грамотності в Україні

Упродовж листопада в Україні триває Місяць цифрової грамотності. Цьогоріч Дія.Освіта пропонує вирушити в джунглі інтернету з провідницею - Гієною Гігієною, улюбленою персонажкою платформи, а замість карти взяти освітній серіал «Цифрові навички та онлайн-безпека».

Місяць цифрової грамотності - це всеукраїнська ініціатива, яку національний проєкт Дія.Освіта проводить щороку з 2021 року. Вона має на меті навчити українців упевнено користуватися технологіями і краще захищати себе онлайн.

За даними Дослідження цифрової та ШІ-грамотності 2025 року, щодня інтернетом користуються 92% дорослих українців. Та хоча б базовий рівень цифрових навичок мають лише 58%. Тобто понад чотири з десяти користуються технологіями, не до кінця розуміючи, як вони працюють. 67% дорослих стикалися з проблемами безпеки онлайн, від шахрайських повідомлень до зламаних акаунтів. А кожен четвертий / кожна четверта не захищає свої дані взагалі.

Справжня карта у джунглях інтернету - освітній серіал «Цифрові навички та онлайн-безпека» на платформі Дія.Освіта.

За 7 серій з конкретними ситуаціями й чіткими алгоритмами дій ви дізнаєтеся про:

• Цифровий слід: чому інтернет пам’ятає навіть видалене, хто збирає дані про вас і як зменшити свій слід.
• Алгоритми та критичне мислення: як соцмережі вирішують, що ви бачите, і як «зламати» алгоритм, щоб вийти з інформаційної бульбашки.
• Юридична цифрова грамотність: де межа між свободою слова й відповідальністю та що робити, якщо порушили ваші права онлайн.
• Фінансова грамотність онлайн: як розпізнати фейкового «працівника банку», захистити картку й фінансовий номер.
• Штучний інтелект у повсякденні: чому ШІ іноді вигадує факти, як розпізнати дипфейк і клонований голос та чого не варто розповідати нейромережам.
• Інтернет під час криз: як підготувати резервні канали зв’язку й перевіряти новини, коли навколо паніка.
• Практичні дії: реальні випадки та покрокові алгоритми, якщо акаунт зламали, дані витекли або вам надіслали підозріле посилання.

Дивіться освітній серіал на Дія.Освіта та вигравайте мерч. Як долучитися? Умова одна: пройдіть освітній серіал та отримайте сертифікат за фінальний тест до 30.11. Усі, хто має сертифікат, беруть участь у розіграші автоматично, зокрема й ті, хто пройшов серіал раніше. Нічого додатково робити не потрібно. Першого грудня будуть випадково обрані 5 переможців серед усіх власників сертифіката. Результатти будуть оголошені в соцмережах Дія.Освіта, а також персонально переможцям.

Джерело інформації та зображення: https://drive.google.com/drive/folders/1xCT53O_4k19BIXu-5jBr0WMWi-mc6RBf

Книжковий код безпеки: читаємо, думаємо, розпізнаємо!

У сучасному світі інформація оточує нас звідусіль. Книжки, інтернет, соціальні мережі, відео та різноманітні повідомлення щодня відкривають перед дітьми безліч нових знань і можливостей. Проте чи завжди можна довіряти прочитаному й побаченому? Як відрізнити правду від вигадки, корисну інформацію від сумнівної, а цікаву історію – від повідомлення, яке може становити небезпеку? Саме пошуку відповідей на ці запитання був присвячений пізнавальний захід «Книжковий код безпеки: читаємо, думаємо, розпізнаємо!», який провели фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки в укритті м. Херсон в рамках Глобального тиждня медіа та інформаційної грамотності.

Зустріч об’єднала дві важливі теми – книжкову культуру та медіаграмотність. Адже бібліотека сьогодні – це не лише простір для читання, а й місце, де діти вчаться орієнтуватися в інформаційному потоці, розвивати критичне мислення, ставити запитання та самостійно доходити висновків.

Під час заходу юні учасники розглядали книги, читали, знайомилися з їхнім змістом і разом із фахівцями розмірковували над тим, як читання допомагає людині краще розуміти світ. Спілкування поступово перетворювалося на справжнє дослідження: діти міркували, чому важливо перевіряти інформацію, чи можна вірити кожному повідомленню в інтернеті, як розпізнати сумнівні відомості та чому не варто поспішати поширювати неперевірені новини.

Особливе місце в зустрічі посіла творча частина – створення власного коду безпеки. Діти могли уявити себе дослідниками інформаційного світу й сформулювати правила, які допоможуть їм залишатися уважними читачами та відповідальними користувачами медіа. Кожен такий код міг набути власного вигляду: у малюнках, символах, коротких висловах або особистих правилах.

Що може означати цей код? Зупинися й подумай! Перевір джерело! Не довіряй сумнівним повідомленням! Запитай, якщо не впевнений! Не поширюй того, у чому не переконався! Такі прості, але важливі правила стають своєрідним інформаційним щитом, який допомагає дитині приймати обдумані рішення.

Створюючи власні символи безпеки, учасники мали змогу не просто запам’ятати рекомендації, а й осмислити їх, надати їм особистого значення. Адже справжня медіаграмотність починається не з механічного запам’ятовування правил, а з уміння аналізувати, порівнювати, сумніватися та шукати достовірні відповіді.

Книга в цій подорожі стала надійним помічником. Вона вчить уважно читати, помічати деталі, розуміти зміст і замислюватися над прочитаним. А навички медіаграмотності допомагають застосовувати ці вміння за межами бібліотеки – у повсякденному спілкуванні, під час користування інтернетом і знайомства з новинами.

П’ятий Національний тест із медіаграмотності

З 26 до 30 жовтня 2026 року в Україні відбудеться п’ятий Національний тест із медіаграмотності, організований Міністерством культури України та Міністерством цифрової трансформації України в межах Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» на платформі Дія.Освіта.

Метою є перевірка та вдосконалення навичок критичного мислення, фактчекінгу, розпізнавання маніпуляцій і дезінформації, а також обізнаності громадян у питаннях цифрової безпеки та відповідального користування інформаційними ресурсами.

На учасників тестування чекають 25 запитань у п’яти тематичних блоках:

• достовірність та вплив інформації;
• соціальні мережі;
• відповідальна та етична медіаповедінка;
• навички фактчекінгу;
• кібергігієна та безпека в мережі.

В основі тесту - ситуації, що відображають повсякденну взаємодію з інформацією. Вони стосуються новин і дописів у соцмережах, контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту, захисту персональних даних та поваги до приватності інших людей. Запитання спонукають оцінювати достовірність повідомлень, зважати на їхній контекст і наслідки поширення та обирати доречні дії в цифровому середовищі.

Тест адресований дорослим і школярам, освітянам, людям старшого віку та молоді, всім активним громадянам, які бажають перевірити всій рівень медіаграмотності.

Після проходження тесту учасники одразу побачать свій результат. Сертифікат можна буде завантажувати, ділитися в соцмережах, а також він завжди доступний в особистому кабінеті «Моя освіта».

Зображення створене засобами ШІ

 

Освітній проєкт для учнів 5–8 класів "Побудуй свій безпечний світ" в Minecraft Education

ГО Dignity Online розпочала освітній проєкт «Побудуй свій безпечний світ» (Brick by Brick: Build Your Safe World). На платформі Minecraft Education учні 5–8 класів вчаться розпізнавати онлайн-ризики, казати «ні» небезпечним пропозиціям і просити про допомогу.

Заняття в межах проєкту проводять вчителі, які пройшли навчання від Dignity Online. Назва Brick by Brick перекладається як «цеглинка за цеглинкою»: у Minecraft весь простір складається з блоків, тож безпечний світ діти будують самі. Це середовище добре знайоме дітям: вони вже звикли досліджувати, будувати й проводити там час разом з друзями.

Гра складається з п’яти модулів. За сюжетом гри світло в Храмі згасло, бо його захопили вигадані антагоністи. Щоб його повернути, клас проходить локації, і в кожній учні здобувають нову навичку. Наприкінці останнього заняття вчитель виводить клас на плато, звідки діти вперше бачили темний Храм. Тепер він світиться, як маяк для всієї долини. Сюжет гри вигаданий, а ризики, які діти розпізнають у грі, справжні. Адже діти користуються інтернетом щодня, і безпеці в мережі їх варто вчити саме зараз.

Дізнатись більше про проєкт: https://dignityonline.in.ua/adult/pobuduy-sviy-bezpechnyy-svit-dignity-online-rozpochala-v-minecraft-education-osvitniy-proiekt-dlia-uchniv-5-8-klasiv/ 

На сайті ГО Dignity Online можна завантажити також низку посібників і буклетів з мережевої та медіаграмотності, адресованих батькам, вчителям, вихователям, тим, хто опікується безпекою дітей у кіберпросторі й формує навички безпечної поведінки в Інтернеті, зокрема в соціальних мережах. Цими розробками можна скористатись також для підготовки заходів у рамках Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності, який стартує сьогодні.

Посібники з онлайн-безпеки та інформаційної грамотності від Dignity Online: https://dignityonline.in.ua/adult/posibnyky/

Джерело інформації та зображення: https://dignityonline.in.ua/adult/pobuduy-sviy-bezpechnyy-svit-dignity-online-rozpochala-v-minecraft-education-osvitniy-proiekt-dlia-uchniv-5-8-klasiv/  

Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності - 2026

Щороку з 24 до 31 жовтня у світі проходить Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності. Це час, коли люди в різних країнах вчаться краще розуміти інформацію, яку бачать в інтернеті, чують по телевізору чи читають у книжках і новинах. Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності - це щорічна ініціатива, організована ЮНЕСКО.

Тема 2026 року: «Ми всі відіграємо свою роль - медіа та інформаційна грамотність для людей» («We All Play a Part – Media and Information Literacy for the People»).

Головна ідея Тижня: ми всі можемо зробити інформаційний простір кращим і безпечнішим. Для цього потрібно відповідально користуватися інформацією, перевіряти її достовірність, ділитися корисними знаннями та допомагати іншим орієнтуватися у світі медіа й інтернету.

Що це означає? Кожен із нас може навчитися знаходити потрібну інформацію, перевіряти, чи правдива вона, відрізняти факти від вигадок чи суджень і не поширювати неправдиві повідомлення. Це важливо і для дітей, і для дорослих.

Під час Тижня в різних країнах відбуватимуться зустрічі, навчання, обговорення та інші цікаві заходи. Їх організовуватимуть та братимуть у них участь учителі, бібліотекарі, журналісти, науковці, молодь, школярі й батьки...

Докладніше про ініціативу можна дізнатись на офіційній сторінці ЮНЕСКО. Там же можна скачати візуальні матеріали для використання на власних заходах, що проводитимуться в рамках Тижня. 

Мислити критично: як інтегрувати медіаграмотність у звичайний урок

13 жовтня відбувся онлайн-тренінг «Мислити критично: медіаосвітні практики формування інформаційної стійкості молодших школярів в умовах інформаційного перевантаження», організований у межах роботи обласного медіаінформаційного клубу для вчителів початкової школи у співпраці з Херсонською академією неперервної освіти Херсонської обласної ради та Херсонською обласною бібліотекою для дітей ім. Дніпрової Чайки. До професійного діалогу долучилися 63 учителі початкової школи Херсонської області, об’єднаних спільною метою – допомогти дітям впевненіше орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, розвивати критичне мислення та вчитися відповідально сприймати інформацію.

У світі, де дитина щодня стикається з великою кількістю повідомлень, зображень, відео й різноманітних тверджень, важливо не лише навчити її знаходити потрібну інформацію, а й допомогти зрозуміти, як її оцінювати. Саме тому під час тренінгу увагу зосередили на понятті інформаційної стійкості та її значенні для молодших школярів.

Учасники розглянули, як формувати звичку не поспішати з висновками, відрізняти факт від припущення, помічати емоційно забарвлені повідомлення, ставити уточнювальні запитання й перевіряти власні судження. Особливого значення ці вміння набувають у дитячому віці, коли закладаються основи самостійного мислення, усвідомленої поведінки та відповідального ставлення до інформації.

Практична частина тренінгу довела: медіаграмотність не обов’язково потребує окремого уроку чи складних навчальних матеріалів. Її можна природно інтегрувати у звичайні заняття, перетворивши прості завдання на вправи з критичного мислення. На уроках математики діти можуть перевіряти правильність розв’язання й з’ясовувати, яких даних бракує; під час читання – розрізняти те, що повідомляє текст, і те, що вони лише припускають; на уроках «Я досліджую світ» – пояснювати свої висновки та шукати підтвердження спостереженням; на уроках письма – знаходити зайве слово й аргументувати власний вибір.

Учасники також ознайомилися з ігровими прийомами, які спонукають дітей уважно розглядати зображення, помічати деталі, порівнювати інформацію, висувати версії та обґрунтовувати відповіді. Ключовою стала проста послідовність: поміти – запитай – обґрунтуй – перевір. Такий підхід не перевантажує урок, а допомагає зробити навчання більш дослідницьким, усвідомленим і цікавим.

Підсумовуючи роботу, можна впевнено сказати: формування критичного мислення починається з невеликих щоденних кроків – одного влучного запитання, короткої гри, уважного спостереження чи прохання пояснити свою думку. Саме такі практики допомагають дітям не просто засвоювати знання, а вчитися мислити самостійно, відповідально користуватися інформацією та приймати обґрунтовані рішення.

Новий практичний посібник із політичного фактчекінгу

Глобальний тиждень медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО у 2027 році пройде, як і щорічно, з 24 по 31 жовтня. Готуючись до цієї події, Академія Української Преси організувала презентацію свого нового видання - «PolitChecker - твій помічник у політичному світі». Це комплексний практичний посібник із політичного фактчекінгу, критичного мислення та медіаграмотності. Видання пояснює, як перевіряти публічні заяви політиків, розпізнавати маніпулятивні наративи й популізм, оцінювати надійність джерел та працювати з відкритими даними.

      PolitChecker - твій помічник у політичному світі : посібник / Андрій Юричко, Максим Запорожченко ; за ред. В. Іванова. - Київ : Центр вільної преси, 2026. - 182 с.

Читачі отримають покрокові алгоритми перевірки фактів, методи аналізу соціальних мереж і ботів, інструменти візуальної криміналістики, а також поради з виявлення дипфейків та іншого синтетичного контенту. Наукові дослідження у книзі поєднані з актуальними прикладами й практичними кейсами.

Посібник стане корисним журналістам, викладачам, медіатренерам, студентам та учням старших класів ЗЗСО, молоді, громадським активістам і всім, хто прагне свідомо орієнтуватися в політичній інформації та захищатися від дезінформації.

Переглянути відеопрезентацію посібника можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=S3AWSJF1DUI

Пройти онлайн-курс за темою посібника та отримати сертифікат про підвищення кваліфікації можна на платформі онлайн-курсів Академії української преси - тут: https://plus.aup.com.ua/

Видання доступне для завантаження в електронному форматі: https://www.aup.com.ua/book-review/politchecker-politychnyi-faktchekinh-posibnyk/

 

Джерело інформації: https://www.aup.com.ua/ 

Європарламент пропонує нову стратегію медіаграмотності та цифрового навчання

ВГО Українська бібліотечна асоціація інформує про запропоновану Європейським Парламентом нову стратегію з медіаграмотності та цифрового навчання. 

Європарламент ухвалив нову пропозицію щодо стратегії з медіаграмотності та цифрового навчання, покликану посилити стійкість суспільства до дезінформації, розвинути критичне мислення та підтримати цифрові навички громадян Європи.

Запропонована стратегія окреслює такі пріоритетні напрями розвитку:

• підвищення рівня медіаграмотності та критичного сприйняття інформації серед усіх вікових груп;
• розвиток цифрового навчання та інтеграція сучасних технологій в освітні та культурні простори;
• протидія дезінформаційним загрозам та маніпуляціям у цифровому середовищі;
• забезпечення інклюзивного доступу до цифрових ресурсів для безпечного користування мережею Інтернет.

«У швидкозмінному цифровому середовищі, що формується платформами соціальних мереж, інфлюенсерами, штучним інтелектом та зміною моделей споживання контенту, медіаграмотність та цифрове навчання є важливими для розширення можливостей громадян критично оцінювати інформацію, відрізняти факти від думок та протистояти дезінформації та антидемократичній пропаганді. Медіаграмотність та цифрове навчання не обмежуються технічними навичками, а охоплюють критичне мислення, самосвідомість, креативність та відповідальну участь у цифровому середовищі. Вони особливо важливі в контексті «культури скролінгу», зростаючого домінування короткоформатного контенту та дедалі більшої залежності молоді від соціальних мереж як основного джерела інформації. Особлива увага приділяється неповнолітнім, підліткам та іншим вразливим групам, які стикаються з підвищеними ризиками в Інтернеті, включаючи вплив шкідливого контенту, кібербулінгу, іноземного втручання, фінансових шахрайств та маніпуляцій, спричинених штучним інтелектом», - зазначається у Пояснювальній заяві документу.

Диво-оповідь під мікроскопом: вчимося читати між рядками

Сучасне юне покоління росте у світі, де гаджети та нескінченний потік контенту стали частиною їхньої реальності. Кожна дитина щодня стикається з лавиною відео і яскравих постів у соцмережах, повідомленнями у месенджерах. Проте в цьому цифровому вирії замало просто вміти гортати стрічку – слід навчитися критично сприймати побачене та перевіряти інформацію. І якщо дитина зможе сформувати навички бачити більше, ніж написано, побачено, прочитано, вона зростатиме свідомим читачем і відповідальним громадянином.

Диво-оповідь під мікроскопом, яку запропонував молодший відділ Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для вихованців групи за інтересами «Читай-компанія», – подарувала можливість перетворити звичайне читання на захопливе медіадослідження. Герої казок тут вже були не просто персонажами, а носіями характерів, цінностей, помилок і вибору. Події сюжету – не лише пригодами, а уроками життя.

Крокуючи лабіринтами медіаповідомлень, що складалися на основі народної казки «Колобок», присутні приділили особливу увагу деяким основним правилам уважного споживача інформації, а саме: перевіряти джерело інформації; не довіряти сенсаційним заголовкам без доказів; аналізувати, кому вигідне то чи інше повідомлення; відрізняти факт від оцінки; ставити запитання замість сліпої віри – та запам’ятали їх. А практичні, нестандартні завдання та рухливі ігри такі як «Обережні кроки Колобка», «Безпечна дорога додому» допомогли Колобкові стати уважним, критично мислити, помічати приховану загрозу, перевіряти інформацію та не довіряти першим враженням.

Отже, коли дитина вчиться мислити критично, вона стає менш вразливою до фейків, маніпуляцій і інформаційного шуму. Книга у цьому процесі залишається найкращим тренажером думок. Саме читання розвиває уважність, уяву, здатність співпереживати, аналізувати та вірно мислити. Бо той, хто мислить – не загубиться. Той, хто читає уважно – не дозволить себе ошукати. А той, хто любить книгу, завжди матиме компас у світі інформаційних бур.

Від казки до медіатексту: як урок читання формує критичне мислення

4 квітня у межах діяльності клубу з медійної та інформаційної грамотності КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради відбувся онлайн-тренінг «Від казки до медіатексту: формування критичного читання та основ медіаграмотності у початковій школі».

Сучасний інформаційний простір змінюється надзвичайно швидко, і діти з раннього віку взаємодіють з великою кількістю повідомлень: текстами, зображеннями, відео, рекламою. Саме тому формування медіаграмотності стає важливою складовою освітнього процесу, а початкова школа – тим середовищем, де закладаються основи критичного мислення. Урок читання має значний потенціал для розвитку в учнів уміння аналізувати інформацію, розрізняти факти і судження, розуміти авторський задум та усвідомлено сприймати зміст прочитаного.

Під час тренінгу учасники ознайомилися з методами інтеграції медіаграмотності у структуру уроку читання без перевантаження навчальної програми. Особлива увага приділялася роботі з казками як першими медіатекстами, що допомагають дитині усвідомити різницю між реальністю та вигадкою, навчитися ставити запитання до тексту, аналізувати вчинки героїв та робити власні висновки.

Практична частина заходу була спрямована на опрацювання інтерактивних вправ, які педагоги зможуть використовувати у професійній діяльності. Зокрема, учасники виконували завдання, що допомагають розрізняти факт і думку, визначати емоційне забарвлення тексту, аналізувати ілюстрації як джерело інформації, змінювати сюжет казки та досліджувати роль автора у створенні повідомлення. Робота в групах сприяла активному обміну досвідом та пошуку ефективних підходів до розвитку критичного мислення у молодших школярів.

Окремий акцент було зроблено на тому, що формування медіаграмотності не потребує окремого предмета, адже необхідні навички можуть розвиватися під час роботи з художніми текстами, ілюстраціями та різними видами інформації. Використання знайомих літературних творів дозволяє доступно пояснити дітям складні поняття, формує вміння аналізувати зміст, порівнювати інформацію та усвідомлювати вплив слова і зображення.

Тренінг об’єднав педагогів, зацікавлених у впровадженні сучасних підходів до навчання, та підтвердив важливість співпраці бібліотек і освітніх установ у розвитку ключових компетентностей учнів. Отримані знання та практичні інструменти сприятимуть формуванню в дітей уважного, вдумливого читання та відповідального ставлення до інформації.

Формування медіаграмотності через читання відкриває нові можливості для розвитку особистості дитини, адже вміння аналізувати інформацію, ставити запитання та робити обґрунтовані висновки є важливими навичками сучасного світу.

Таємниці екрану: як юні читачі стали медіа-детективами

Фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели інтерактивний онлайн-урок з медіаграмотності «Таємниці екрану. Медіа-патруль» для учнів-читачів молодшої школи Іванівського ліцею №1 Іванівської селищної ради Херсонської області. Захід був спрямований на формування у дітей 8-10 років важливих навичок критичного мислення та безпечної поведінки в інформаційному просторі.

Під час зустрічі школярі разом із героями-детективами Максом і Софі вирушили у пізнавальну подорож світом медіа. У доступній і захопливій формі діти дізналися, що таке медіа, факт, фейк та фактчекінг, а також навчилися розрізняти правдиву й неправдиву інформацію. Особливий інтерес викликала міні-історія про «чудо-цукерки, що роблять невидимим», яка стала приводом для обговорення того, чому не варто довіряти всьому, що бачимо на екрані.

Юні учасники активно долучалися до інтерактивних вправ і гри «Фейк чи факт», під час якої перевіряли свої знання про природу, тварин та казкових персонажів. Виконуючи роль справжніх медіа-детективів, діти вчилися аналізувати інформацію, ставити запитання та знаходити правильні відповіді. Особливу увагу було приділено простому правилу перевірки інформації: «Подумай – Перевір – Запитай», яке допомагає орієнтуватися у сучасному інформаційному середовищі.

Захід пройшов у дружній, творчій атмосфері та сприяв розвитку цифрової грамотності молодших школярів. Наприкінці зустрічі учасники отримали символічне звання «команди Медіа-патруля» та переконалися, що уважність і критичне мислення допомагають уникати інформаційних пасток.

Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки й надалі впроваджує сучасні освітні формати, спрямовані на підтримку дітей, розвиток їхніх компетентностей і формування безпечного та усвідомленого медіасередовища.

Війна в медіапросторі: достовірність, безпека й підтримка в роботі вчителя початкової школи

У межах діяльності клубу з медійної та інформаційної грамотності КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради у співпраці з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради 20 лютого, в рамках Тижня безпечного Інтернету, відбувся тренінг «Війна в медіапросторі: достовірність, безпека й підтримка в роботі вчителя початкової школи».

Захід об’єднав педагогів початкових класів, які працюють із дітьми 6-10 років і щоденно стикаються з необхідністю пояснювати складні події в умовах воєнного інформаційного тиску. Метою тренінгу стало поглиблення розуміння сучасного інформаційного виміру війни та формування практичних інструментів безпечної комунікації з молодшими школярами.

Під час теоретичного блоку учасники розглянули класифікацію воєнних конфліктів за внутрішньополітичним статусом, а також особливості моделі української війни в сучасному інформаційному просторі. Окрему увагу було приділено гібридним загрозам, ролі медіа в поширенні як достовірної, так і маніпулятивної інформації, а також впливу інформаційного перевантаження на дитячу психіку.

Практична частина тренінгу була побудована у форматі кейс-аналізу, рольових вправ і роботи з готовими мовними моделями. Педагоги опрацьовували типові запитання дітей («А нас можуть бомбити?», «Чому почалася війна?», «А якщо мій тато не повернеться?»), визначали емоцію, що стоїть за ними, та добирали віково доречні, психологічно безпечні відповіді. Учасники відпрацьовували алгоритм пояснення подій дітям: з’ясувати наявні знання дитини, дати коротке й чітке пояснення, відокремити факт від чуток, повернути відчуття безпеки та завершити розмову підтримкою.

Окремий модуль був присвячений інструментам інформаційної гігієни в початковій школі: правилу «трьох запитань», дозуванню новинного контенту, формуванню навичок відповідального поширення інформації та розвитку критичного мислення у молодших школярів.

Важливим результатом спільної роботи стало створення «словника підтримки» – банку коротких формулювань, які допомагають учителеві стабілізувати емоційний стан дітей, нормалізувати їхні почуття та формувати атмосферу довіри. Учасники наголосили, що наявність готових мовних моделей підвищує професійну впевненість педагога в кризових ситуаціях.

Тренінг завершився підсумковою рефлексією, під час якої вчителі окреслили власні професійні орієнтири та визначили інструменти, які впроваджуватимуть у щоденній практиці. Захід підтвердив актуальність системної роботи з медійної та інформаційної грамотності в початковій школі й засвідчив важливість міжінституційної співпраці у формуванні безпечного освітнього середовища в умовах воєнного часу.

Інформаційна гігієна під час війни

Фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для учнів 9-х класів Херсонського Таврійського ліцею Херсонської міської ради тренінг з медіаінформаційної грамотності «Класифікація війни. Інформаційна гігієна під час війни». Захід був спрямований на формування в підлітків усвідомленого та відповідального ставлення до інформації в умовах воєнного часу.

Під час тренінгу учасники дізналися, що війна в Україні, яка триває з 2014 року та у 2022 році перейшла у фазу повномасштабного вторгнення, є складним і багатовимірним явищем. Сучасні військові аналітики та юристи розглядають її не лише як збройне протистояння, а й як поєднання різних форм тиску – військового, економічного, інформаційного та технологічного.

Окрему увагу було приділено ключовим поняттям, які допомагають краще зрозуміти характер сучасної війни. Учні ознайомилися з терміном «гібридна війна», що означає поєднання воєнних дій з інформаційними атаками, кібервтручанням та поширенням фейків. Також обговорювалася війна на виснаження, у якій вирішальну роль відіграють ресурси та здатність суспільства витримувати тривале протистояння. На прикладах сучасних подій було пояснено поняття асиметричної відповіді, коли технологічні рішення дозволяють протидіяти значно сильнішому у військовому плані противнику.

Тренінг наголосив на тому, що сучасна війна виходить далеко за межі лінії фронту. У гібридному протистоянні кожна людина зі смартфоном стає учасником інформаційного простору. Один необдуманий репост або поширення неперевіреної інформації може спричинити паніку, дезінформацію чи навіть завдати шкоди безпеці країни. Саме тому особливо важливо розуміти, як працює інформаційний фронт і які методи використовує пропаганда для впливу на свідомість молоді.

Під час заняття учасники отримали практичні поради щодо інформаційної гігієни: як перевіряти джерела, відрізняти факти від маніпуляцій, не піддаватися емоційному тиску та усвідомлено споживати контент у соціальних мережах. Окремо було розглянуто інструменти російської пропаганди та механізми її «ефективності», що базуються на страху, перекручених фактах і нав’язуванні зневіри.

Завершуючи тренінг, фахівці підкреслили: критичне мислення та уважне ставлення до інформації є не лише складовою медіаграмотності, а й важливим елементом особистої безпеки кожного підлітка в умовах війни. Саме ці навички допомагають залишатися стійкими, відповідальними та свідомими громадянами своєї країни.