Святковий день у "Школі медіаграмотності для підлітків"!

Сьогодні особливий день у нашій “Школі медіаграмотності для підлітків”, адже відбувся фінальний іспит для слухачів курсу. Упродовж 5 тематичних блоків учні 7-8-х класів Херсонської гімназії №6 Херсонської міської ради розвивали навички критичного мислення, навчалися аналізувати різноманітний контент, виявляти фейки (фотофейки, діпфейки), пропаганду, маніпуляції, дезінформацію та інше. А сьогодні під час фінального заходу діти блискуче продемонстрували набуті знання на практиці.

На підлітків очікували 3 блоки тематичних завдань під час яких вони пригадували важливі терміни в однойменній вікторині, аналізували запропоновану інформацію, розподіляючи її до відповідної категорії “Факт чи фейк” і на завершення пограли в підсумкову гру “Медіа вивчали та власні скіли прокачали” на платформі Kahoot.

Усі класи учасників нагороджено пам’ятними дипломами, а класних керівників, які мотивували дітей до участі - подяками від Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

Щиро віримо і сподіваємось, що учні обов’язково застосовуватимуть ці актуальні знання на практиці, адже у сучасному світі медіа важливо не загубитися, навчитись споживати лише достовірну інформацію, вміти протистояти маніпуляціям, недостовірній інформації, навчитись відшукувати надійні джерела і допомагати робити це тим, хто ще не вміє. 

А ми із нетерпінням чекаємо на  нових слухачів нашого оновленого курсу з медіаграмотності! 

Вплив ШІ на майбутнє бібліотек

Сучасні фахівці бібліотечної галузі завжди готові до змін та інновацій. У цьому незворотньому шляху високотехнологічного розвитку можна виокремити риси, які допомагають їм бути затребуваними спеціалістами та відповідати вимогам сучасних читачів – це мобільність, адаптивність, відкритість, креативність, експериментаторська натура, вміння аналізувати та прогнозувати. У цьому контексті актуальним постає питання використання бібліотекарями програм на осові ШІ у своїй діяльності та донесення знань про ШІ до своїх користувачів.

Тож сьогодні під час чергового тематичного заняття, організованого Херсонською обласною бібліотекою для дітей імені Дніпрової Чайки для шкільних бібліотекарів ЗЗСО Херсонської міської ради в рамках тренінгового курсу "Медіаінформаційна культура шкільного бібліотекаря”, розглянули тему "Штучний Інтелект (ШІ) – основні поняття та можливості використання в бібліотечній роботі."

Під час тренінгу разом із учасниками з'ясували суть поняття ШІ, розглянули можливості застосування ШІ у внутрішніх процесах бібліотеки, дослідили декілька актуальних чат-ботів на основі ШІ (Bing, чат GPT open ai)  та виокремили їх особливості. 

Під час практичної частини створювали різноманітний контент (казки, байки, хокку, матеріали для ігор), візуалізували з текстів потрібні зображення за допомогою застосунків на основі ШІ серед яких Canva, Padlet та інші.

Упродовж заходу дійшли з учасниками висновку про те, що важливою ознакою сьогодення є стрімкий розвиток новітніх інформаційних технологій, їх всеохоплююча потужність та вкорінення в усі сфери суспільної діяльності, зокрема й у бібліотечну галузь. В умовах інформаційного суспільства швидко відбуваються трансформації бібліотечної реальності – традиційні ролі змінюються, з’являються нові вимоги, нові можливості та нові виклики. Модернізація бібліотечної інфраструктури, реформування освіти, трансформація наукових комунікацій висувають нові стратегічні завдання перед бібліотеками, актуалізують питання стосовно того, як бібліотеки продовжуватимуть відповідати зростаючим вимогам сучасної цифрової інформаційної ери. І саме під час таких заходів ми надаємо бібліотекарям нові знання, які допомагають їм бути сучасними, високорозвиненими спеціалістами, які готові аналізувати, креативити, експериментувати та завжди бути відкритими до різноманітних викликів та інновацій.

Протидія стереотипам та упередженням через призму медіаграмотності

У щоденному житті, час від часу, ми всі стикаємось зі стереотипами, упередженнями та мовою ворожнечі. Ці явища можуть проявлятися у різних сферах життя, включаючи робоче середовище, освіту, політику, медіа та особисті взаємини. Дуже важливо навчитись виявляти ці прояви у суспільстві, з'ясовувати причини їх появи та відслідковувати можливі шляхи подолання.

Тож під час чергового заняття у “Школі медіаграмотності для підлітків” разом із учнями 7-8-х класів Херсонської гімназії №6 ХМР розглянули важливу і актуальну тему “Стереотипи.Упередження. Мова ворожнечі.”

Упродовж тренінгу розглянули базові поняття за темою, більш детально розглянули причини дискримінації, проаналізували словник нейтральної лексики.

За допомогою аналізу відеоматеріаів, текстових повідомлень та інтерактивних прав відслідкували приклади гендерних та расових стереотипів, мови ворожнечі.

На завершення заходу дійшли з учасниками спільних висновків про те, що протидія стереотипам, упередженням і мові ворожнечі важлива з кількох причин, зокрема,  заради  утвердження:

• справедливості та рівності;

стереотипи і упередження можуть призвести до нерівності та несправедливості, роблячи певні групи людей мішенями для дискримінації або обмежень. Протидія цим явищам сприяє створенню справедливого та рівного суспільства, де кожен має однакові можливості.

• Підвищення розуміння.

Протидія стереотипам допомагає розширити наше розуміння різноманітності та складності людського досвіду. Вона сприяє тому, щоб ми бачили людей як індивідів з унікальними характеристиками та досвідом, а не зводили їх до загальних категорій.

• Зменшення конфліктів.

Мова ворожнечі та стереотипи можуть підживлювати конфлікти між людьми та групами. Протидія цим явищам сприяє зменшенню напруги та створює сприятливий клімат для співпраці та взаєморозуміння.

• Підвищення ефективності комунікації.

Використання мови ворожнечі може заважати конструктивній комунікації та співпраці між людьми. Протидія мові  ворожнечі сприяє створенню атмосфери взаєморозуміння, що забезпечує ефективну співпрацю та вирішення проблем.

• Розвитку толерантності та відкритості.

Протидія стереотипам і упередженням сприяє розвитку толерантності та відкритості до різних точок зору, життєвих шляхів та культурних звичаїв. Це допомагає створити більш гармонійне та злагоджене суспільство.