На електронну полицю бібліотекаря

Продовжуємо знайомити дитячих і шкільних бібліотекарів із виданнями Академії Української Преси. Цього разу до вашої уваги навчально-методичний посібник «Практична медіаграмотність у НУШ. 5-7 класи»,  який містить серію вправ, де медіаграмотність інтегрована в мовно-літературну, громадянську та історичну, природничу та мистецьку й інші освітні галузі. 

Вони виконують завдання формування навички критичного оцінювання медіаповідомлень, безпекової поведінки в цифровому просторі. Посібник може бути використаний під час навчального процесу в закладах загальної середньої освіти, позашкільної освіти та педагогічних закладів вищої освіти.

"Наприклад, використання на заняттях з української мови, літератури та зарубіжної літератури вміщених у посібнику медіаосвітніх вправ дасть змогу вчителям і вчителькам формувати у своїх учнів / учениць критичне мислення, а здобувачам освіти — навчитися аналізувати інформацію, виявляти упередження та стереотипи, удосконалювати мовленнєві навички, а також поважати різноманітні погляди і культурні особливості. Учні та учениці зможуть створювати і аналізувати контент, критично оцінювати художні тексти та медіатексти, розрізняти факти і вигадку, інтерпретувати словесні й візуальні образи, а також застосовувати цифрові інструменти для перевірки інформації. Ці вправи сприятимуть розвиткові творчого мислення, етичного ставлення до цифрових технологій і глибшому розумінню літературних творів і медіаконтенту", - ствержують укладачі посібника.

І для вчителів, і для бібліотекарів корисною стане також вміщена в посібнику як додаток покрокова інструкція "Створюємо медіаосвітню вправу для НУШ"

Видання створене за сприяння Ґете-Інституту в Україні разом із НотаЄнота в рамках проєкту «Meet the Teacher» та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини і доступне для вільного використання в електронному форматі.

   Практична медіаграмотність у НУШ. 5-7 класи : навчальний посібник / за ред. Волошенюк О., Дегтярьової Г., Шаламова Р. - Київ : ЦВП, 2024. - 181 с. - ISBN 978-617-7370-72-6. 

Електронна версія посібника: https://medialiteracy.org.ua/wp-content/uploads/2024/12/Praktichna_mediagram_NUSH_5_7.pdf

Нові акценти у важливих питаннях МІГ

В епоху постправди та постжурналістики об’єктивні факти та авторитетні джерела новин часто ігноруються на користь емоцій та особистих переконань. Це явище впливає на політику, медіа та особистісні переконання, створюючи середовище, в якому істина стає розмитою та піддається суб’єктивному інтерпретуванню.

Тож під час чергового тренінгу проведеного сертифікованим медіатренером Іриною Срібною для педагогічного колективу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №57 з поглибленим вивченням іноземних мов ХМР розглянули з освітянами тему "Нові акценти у важливих питаннях МІГ".

Більш детально розглянули такі підтеми:

• медійний простір в епоху постправди та постжурналістики;
• цифрові загрози та цифрова безпека, як важливий компонент захисту інформаційного простору;
• методи верифікації інформації;
• фішинг (як розпізнавати та захиститися);
• вплив пропаганди та дезінформації на суспільство;
• методи захисту та контрпропаганди під час війни;
• ІПСО.

Розшифровка впливу: техніки критичного мислення для медійників та освітян

26-27 березня Ірина Срібна завідуюча відділом бібліотечного прогнозування та інновацій Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки взяла участь у дводенному онлайн-тренінгу від Академії української преси «Розшифровка впливу: техніки критичного мислення для медійників та освітян».

Тренери заходу:

Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.

Андрій Юричко, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук.

Упродовж двох інформативних та насичених днів навчання було розглянуто такі кейси:

• Реальність та віртуальність: різниця сприйняття у медіа.
• Пропаганда та маніпуляція в медіа в епоху постправди та постжурналістики.
• Наративи роспропаганди 2022-2023 р.
• Маніпуляції в соціальних медіа та месенджерах. Як факти розбавляють видуманими.
• Принципи об’єктивності медіа та інші.

Яскравим доповненням теоретичних блоків були вдало підібрані тренерами енерджайзери, медіаігри та тематичні вправи, які допомогли у розкритті головних сенсів тренінгу. Тож учасники проаналізували "Дерево довіри", представили себе за допомогою "Фактів та думок", вирішували долю "Двох пілотів", занурились у "Новинний мікс", візуалізували запропоновані медіаповідомлення у "Танграмі" та інше.

Щиро дякуємо Академії української преси та тренерам-експертам  за надважливі та актуальні знання. Ваші професіоналізм, енергетика,  та майстерність заряджають на нові звершення, вони спонукають нас бібліотекарів, як ретрансляторів медіаосвіти, зміцнювати інформаційну стійкість суспільства через формування навичок критичного мислення. Україні насьогодні дуже потрібна перемога особливо на інформаційному фронті! Тож рухаймось разом до перемоги!

“Медіабум” в бібліотеці!

У сьогоденні розвиток навичок з медіаграмотності є надзвичайно актуальним, оскільки медійне середовище стає все більш складним і насиченим інформацією. Зростання кількості джерел інформації, різноманітність форматів та стрімкий розвиток технологій створюють потребу у високому рівні медіаграмотності для того, щоб ефективно аналізувати, розуміти та взаємодіяти з медійним середовищем.

Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки активно розвиває медіаграмотний рух на Херсонщині через свої авторські програми такі як: “Школа медіаграмотності для підлітків, Школа МІГ для бібліотекарів/вчителів", “Курс занять з інфобезпеки та інформаційної грамотності” та інші тематичні курси і тренінги.

Тож не дивно, що лише в один день завідуюча відділом бібліотечного прогнозування та інновацій, сертифікований медіатренер Ірина Срібна провела одразу три тематичних заходи з медіаграмотності для підлітків Херсонщини, Донеччини та освітян Херсонщини.

Під час “медіаграмотного сніданку” разом з учнями 9-11-х класів Херсонської гімназії №6 Херсонської міської ради більш детально розглянули тему “Стереотипи. Упередження. Мова ворожнечі.” Разом із молоддю виокремили основні причини виникнення стереотипів, з’ясували суть таких понять як: стереотипи, упередження, мова ворожнечі, дискримінація; пограли в інтерактивні ігри та переглянули тематичні відео. А на завершення - провели бесіду про вплив стереотипів, упереджень та мови ворожнечі на наше повсякденне життя.

Під час “факчекінгового ланчу” разом з учнями 9-А і 9-Б класів Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області навчались розвивати навички критичного мислення під час актуального медіатренінгу “Протидія дезінформації - найкраща афірмація…” Упродовж заходу з’ясували суть таких понять як: факт, фейк, клікбейт, пропаганда, дезінформація, наративи та багато інших. Виокремили відмінності інформування та пропаганди, на конкретних прикладах відслідкували механізми і специфіку короткострокових та довгострокових російських ІПСО, особливості поширення наративів.

Пограли в тематичні вправи на закріплення знань та підвели підсумки.

А під час “медіаосвітньої вечері” педагоги Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №55 Херсонської міської ради разом із Іриною Сергіївною покуштували “стравою від шефа” “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни…”

Особливу увагу під час тренінгу приділили виявленню маркерів маніпуляцій, ознак фотофейків та діпфейків, специфіці поширення російської пропаганди, наративів та ІПСО в українському інфопросторі саме під час російсько-української війни. Закріплювали знання за допомогою аналізу тематичних плакатів, аналізу відео та виконання інтерактивних вправ “Факт & Фейк”, “Аналіз інформаційних повідомлень”, “Маніпуляції в медіа” та інших.

На завершення заходу разом із освітянами зробили узагальнюючі висновки про те, що:

• По-перше, критичне мислення є основою медіаграмотності. Здатність аналізувати інформацію, відрізняти факти від думок, розпізнавати маніпуляції в медійних повідомленнях є невід'ємною частиною формування критичного світогляду.
• По-друге, вміння ефективно спілкуватися та взаємодіяти з інформацією в мережі також важливе. Адже воно включає в себе навички перевірки достовірності джерел, розуміння основних принципів кібербезпеки, вміння етично взаємодіяти в онлайн-середовищі.
• По-третє, розвиток медіаграмотності сприяє формуванню відповідальності в інтернет-середовищі. Це означає усвідомлення особистої відповідальності за розповсюдження інформації, боротьбу з дезінформацією та участь у побудові позитивного та конструктивного інтернет-співтовариства.

Отже, у світі, де візуальний контент стає все більш важливим, розвиток навичок аналізу та розуміння візуальної інформації є необхідним для повноцінного сприйняття медійного контенту. Медіаграмотність відіграє ключову роль у формуванні інформаційної культури та в підготовці суспільства до викликів сучасності, де здатність відфільтровувати і розуміти інформацію є важливим компонентом освіченого громадянина.

Оновлюємо співпрацю та розширюємо горизонти взаємодії!

Сьогодні учасниками оновленого тренінгу “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни…” стали давні друзі бібліотеки - педагогічний колектив Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області, а також члени їх родин та шкільні активісти - батьки учнів.

У світі гібридної війни, під час якої росія використовує різноманітні засоби і методи для досягнення власних стратегічних цілей особливо важливим є вміння виявляти фейки, пропаганду, відслідковувати елементи ІПСО, декодувати наративи, які допомагають кожному активному громадянину протистояти багатошаровому пласту недостовірної спотвореної та викривленої ворогом інформації.

Тож під час чергового тематичного тренінгу  разом з освітянами та іншими учасниками заходу пригадали базові поняття такі як: факт, фейк, клікбейт, цензура, маніпуляція; з’ясували ознаки та складові інформування та пропаганди, ІПСО та наративів. На конкретних прикладах відслідкували спільні ознаки діпфейків та фотофейків, пограли в інтерактивні ігри.

Уродовж заходу відбувався активний діалог між усіма учасниками, які ділилися власними історіями, думками та переживаннями.

На завершення заходу зробили узагальнюючі висновки про те, що:

• росія активно використовує дезінформацію та пропаганду для впливу на громадську думку в Україні та за її межами, що в свою чергу може впливати на переконання громадян, формувати негативний ставлення до уряду та підтримувати агресивні дії.
• проведені країною-агресором ІПСО викликають психологічний тиск на населення України, створюючи враження загрози та нестабільності, які впливають на емоційний стан та поведінку громадян.
• росія намагається маніпулювати інформаційним простором, задля спотворення інформації та створення конфліктів.
• дезінформація та пропаганда можуть сприяти роз'єднанню суспільства та створенню дестабілізації, що в свою чергу може призвести до внутрішніх конфліктів та послаблення суверенітету, а також впливати на міжнародні відносини.
• високотехнологічні методи, такі як кібератаки та хакерські атаки, можуть бути використані для поширення дезінформації та злому цифрових систем. Захист від цих загроз є важливим елементом цифрової безпеки країни. Тож будьмо медіаграмотними, спияймо побудові стійкого та інформаційно освіченого суспільства, яке може більш ефективно протистояти інформаційним загрозам.

Отже, саме такі тренінги допомагають учасникам пригадати важливі поняття, актуальні для сьогодення та спонукають до обдуманого "споживанням" інформації, яка переповнює віртини сучасних "інформгіпермакетів".

Чорно-біла шахівниця пропаганди: від гамбіту до ендшпілю...

1 та 2 листопада працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки взяли участь в онлайн-тренінгу "Чорно-біла шахівниця пропаганди: від гамбіту до ендшпілю...", організованого Школою медіа і комунікацій Академії української преси. Спікерами-експертами семінару виступили: Олександр Гороховський, медіатренер, керівник фактчек-проєкту «БезБрехні» та Сергій Штурхецький, доцент кафедри журналістики та PR-менеджменту Національного університету "Острозька академія",    голова Незалежної Медіа-Профспілки України.

Тема семінару - надзвичайно актуальна, адже перебування у медіапросторі дуже схоже на шахову партію. Шахова дошка одна, а шахістів двоє. Це ви і пропонований контент. У кожного шахіста свої цілі. Кожен діє зі свого розуміння ситуації, здійснюючи певні задуми. Хтось купує товар, а інший — готує всі воронки продажів, хтось бажає переглянути відео, а інший — запускає рекламу, хтось хоче дізнатися новини, а інший — розставляє пастки пропаганди. У шахах будь-яка дія чи ситуація вигідна одній стороні, і не вигідна іншій. Так само і в медіапросторі. Переможець — це завжди той, хто найкраще підготовлений.

Тож упродовж цих двох днів навчання сертифіковані медіатренери Ірина Срібна та Ірина Ковач поповнили свої кейси знаннями про:

• платформи-генератори текстів та зображень на платформах ШІ;
• контент-детектори на платформі ШІ;
• різноманітні фактчекресурси, які можуть допомогти у розвінчуванні фейків та неправдивої інформації;
• про пропаганду та "зміну сенсів", а також матриці пропаганди;
• специфіку та особливості поширення наративів;
• технології ІПСО.

Справжню творчість учасники онлайн-семінару проявили під час виконання домашнього завдання, коли продемонстрували згенеровані за допомогою  ШІ наративи, які поширювала росія по відношенню до України.

Дякуємо Академії української преси за новий актуальний і затребуваний кейс! Вже зовсім скоро будемо ділитися здобутими знаннями з освітянами та бібліотекарями Херсонщини, тож до зустрічі на нових тренінгах!

Медіаграмотність під час війни

Медіаграмотність сприяє формуванню інформаційної культури, яка є невід’ємною складовою конструктивного патріотичного світогляду особистості в умовах інформаційної доби. Медіаграмотність дозволяє людям бути активними громадянами, які можуть критично сприймати медіаповідомлення, висловлювати свою думку та брати участь у суспільних процесах. Важливим є те що саме медіа завжди відігравали ключову роль у поширенні інформації. Вони історично стали головним каналом, через який суспільство отримує думки, аналіз та іншу важливу інформацію. Сьогодні соціальні медіа та месенджери перехоплюють собі значну частину ролі традиційних медіа, ставши важливими каналами комунікації. Але їх відмінність полягає у тому, що вони не опираються на загальні правила журналістики і існує багато відмінностей в процесах збору, перевірки та створенні такої інформації.

Тож під час чергового тематичного медіатренінгу “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни, як інструменту подолання розриву довіри” разом із освітянами Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради навчались декодувати інфоповідомлення, аналізувати маніпулятивні плакати, створені за допомогою ШІ, діпфейки, наративи, складові ІПСО, факти й судження, інформування й пропаганду.

Інтерактивні вправи допомогли освітянам застосувати набуті знання на практиці і правильно відповідати на питання вікторин.

Під час рефлексії дійшли з освітянами таких загальних висновків:

• знання з медіаінформаційної грамотності стають все більш затребуваними, особливо в умовах війни;
• вони допомагають розрізняти правдиву та неправдиву інформацію, яка може впливати на наші погляди, емоції та рішення.
• в умовах воєнного часу, дезінформація та пропаганда можуть загрожувати національній безпеці, демократії та правам людини.
• медійна грамотність дозволяє нам перевіряти факти, знаходити альтернативні точки зору та робити власні висновки.