листопада 24, 2023

Прийняття різноманітності шлях до справедливого суспільства

Сьогодні, під час чергового заняття у “Школі медіаграмотності для підлітків” разом з учнями 9-А та 9-Б класів Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу № 48 Херсонської міської ради розглянули актуальну тему “Стереотипи. Упередження. Мова ворожнечі.”
Разом із молоддю виокремили основні причини виникнення стереотипів, розглянули позитивні, негативні та нейтральні стереотипи. З’ясували суть понять: стереотипи, упередження, мова ворожнечі, дискримінація, геноцид. Розглянули Шкалу Гордона Олпорта. Провели з учнями бесіду про те, як українцям зберегти єдність у цей складний для країни час та як активно протидіяти стереотипам та мові ворожнечі.
Пограли в інтерактивні ігри “Гендерні стереотипи”, “Позитивні/негативні стереотипи про ВПО”, переглянули тематичні відео “Зовнішність оманлива.” “Маніпуляція.”

А на завершення - провели бесіду про вплив стереотипів, упереджень та мови ворожнечі у повсякденному житті людей. Дійшли висновку про те, що стереотипи та упередження можуть становити серйозну небезпеку для суспільства, оскільки вони можуть сприяти дискримінації, нерівності та конфліктам. Щоб зменшити небезпеку стереотипів та упереджень, важливо сприяти освіті, відкритому діалогу та розвитку різноманіття в суспільстві. Розуміння та прийняття різноманітності може допомогти побудувати більш справедливе та гармонійне суспільство.

листопада 20, 2023

“Медіабум” в бібліотеці!

У сьогоденні розвиток навичок з медіаграмотності є надзвичайно актуальним, оскільки медійне середовище стає все більш складним і насиченим інформацією. Зростання кількості джерел інформації, різноманітність форматів та стрімкий розвиток технологій створюють потребу у високому рівні медіаграмотності для того, щоб ефективно аналізувати, розуміти та взаємодіяти з медійним середовищем.
Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки активно розвиває медіаграмотний рух на Херсонщині через свої авторські програми такі як: “Школа медіаграмотності для підлітківШкола МІГ для бібліотекарів/вчителів", “Курс занять з інфобезпеки та інформаційної грамотності” та інші тематичні курси і тренінги.
Тож не дивно, що лише в один день завідуюча відділом бібліотечного прогнозування та інновацій, сертифікований медіатренер Ірина Срібна провела одразу три тематичних заходи з медіаграмотності для підлітків Херсонщини, Донеччини та освітян Херсонщини.
Під час “медіаграмотного сніданку” разом з учнями 9-11-х класів Херсонської гімназії №6 Херсонської міської ради більш детально розглянули тему “Стереотипи. Упередження. Мова ворожнечі.” Разом із молоддю виокремили основні причини виникнення стереотипів, з’ясували суть таких понять як: стереотипи, упередження, мова ворожнечі, дискримінація; пограли в інтерактивні ігри та переглянули тематичні відео. А на завершення - провели бесіду про вплив стереотипів, упереджень та мови ворожнечі на наше повсякденне життя.
Під час “факчекінгового ланчу” разом з учнями 9-А і 9-Б класів Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області навчались розвивати навички критичного мислення під час актуального медіатренінгу “Протидія дезінформації - найкраща афірмація…” Упродовж заходу з’ясували суть таких понять як: факт, фейк, клікбейт, пропаганда, дезінформація, наративи та багато інших. Виокремили відмінності інформування та пропаганди, на конкретних прикладах відслідкували механізми і специфіку короткострокових та довгострокових російських ІПСО, особливості поширення наративів.
Пограли в тематичні вправи на закріплення знань та підвели підсумки.
А під час “медіаосвітньої вечері” педагоги Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №55 Херсонської міської ради разом із Іриною Сергіївною покуштували “стравою від шефа” “Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни…”
Особливу увагу під час тренінгу приділили виявленню маркерів маніпуляцій, ознак фотофейків та діпфейків, специфіці поширення російської пропаганди, наративів та ІПСО в українському інфопросторі саме під час російсько-української війни. Закріплювали знання за допомогою аналізу тематичних плакатів, аналізу відео та виконання інтерактивних вправ “Факт & Фейк”, “Аналіз інформаційних повідомлень”, “Маніпуляції в медіа” та інших.




На завершення заходу разом із освітянами зробили узагальнюючі висновки про те, що:
  • По-перше, критичне мислення є основою медіаграмотності. Здатність аналізувати інформацію, відрізняти факти від думок, розпізнавати маніпуляції в медійних повідомленнях є невід'ємною частиною формування критичного світогляду.
  • По-друге, вміння ефективно спілкуватися та взаємодіяти з інформацією в мережі також важливе. Адже воно включає в себе навички перевірки достовірності джерел, розуміння основних принципів кібербезпеки, вміння етично взаємодіяти в онлайн-середовищі.
  • По-третє, розвиток медіаграмотності сприяє формуванню відповідальності в інтернет-середовищі. Це означає усвідомлення особистої відповідальності за розповсюдження інформації, боротьбу з дезінформацією та участь у побудові позитивного та конструктивного інтернет-співтовариства.
Отже, у світі, де візуальний контент стає все більш важливим, розвиток навичок аналізу та розуміння візуальної інформації є необхідним для повноцінного сприйняття медійного контенту. Медіаграмотність відіграє ключову роль у формуванні інформаційної культури та в підготовці суспільства до викликів сучасності, де здатність відфільтровувати і розуміти інформацію є важливим компонентом освіченого громадянина.

листопада 17, 2023

Не варто сліпо довіряти - навчись інфу перевіряти!

Саме під таким гаслом пройшло чергове заняття у “Школі медіаграмотності для підлітків”, учасниками якого сьогодні були учні 9-А та 9-Б класів Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради.
Під час тематичного воркшопу “Довіряй, але перевіряй” більш детально розглянули з учасниками поняття і складові інформування й пропаганди. Дослідили на конкретних прикладах різновиди пропаганди такі як: біла, сіра і чорна, позитивна і негативна пропаганда.
А за допомогою аналізу запропонованих відеоматеріалів закріпили отримані знання на практиці.




А наостанок виокремили разом із учасниками правила медіагігієни, які пропонуємо пригадати і вам:

1.Звертайте увагу на джерело інформації (що це за сайт, його місія, контактні дані). Що у цьому ключі вказуватиме на фейк? Якщо відсутнє джерело інформації:
  • Якщо є підозрілі лінки.
  • Якщо відсутні контакти на сайті.
  • Якщо в інформаційній стрічці на сайті містяться такі ж підозрілі новини.
2.Перевіряйте, хто автор/ка публікації: чи можна йому/їй довіряти?
  • Чи це реальна особа?
  • Чи є посилання на нього/неї?
  • Чи пише, яку інституцію він/вона представляє?
3.Звертайте увагу на експертність інформації. На висновки яких експертів посилаються, дані яких досліджень наводять, чи реальні вони. Що у цьому ключі вказуватиме на фейк? Соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії, дати.
  • Однобоке подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення («всі чоловіки одинакові»).
  • Викривлене подання новини: реальні факти змішуються з неправдою.
  • Недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації.
  • Недостовірний або спотворений переклад цитати, коментаря з іноземних джерел.
  • Анонімні або «неіснуючі» експерти без посилання на них чи без вказування організацій, які вони представляють.
4.Зважайте на емоційність подання новини. Що тут вказувати на фейк?
  • Якщо певна думка чи оцінка подається як факт.
  • Якщо надто гучний заголовок, що не відповідає новині.
  • Якщо є посилання до забобонів, не підтверджених теорій.
  • Якщо є навішування ярликів, поширених стереотипів.