На електронну полицю бібліотекаря

Продовжуємо знайомити дитячих і шкільних бібліотекарів із виданнями Академії Української Преси. Цього разу до вашої уваги навчально-методичний посібник «Практична медіаграмотність у НУШ. 5-7 класи»,  який містить серію вправ, де медіаграмотність інтегрована в мовно-літературну, громадянську та історичну, природничу та мистецьку й інші освітні галузі. 

Вони виконують завдання формування навички критичного оцінювання медіаповідомлень, безпекової поведінки в цифровому просторі. Посібник може бути використаний під час навчального процесу в закладах загальної середньої освіти, позашкільної освіти та педагогічних закладів вищої освіти.

"Наприклад, використання на заняттях з української мови, літератури та зарубіжної літератури вміщених у посібнику медіаосвітніх вправ дасть змогу вчителям і вчителькам формувати у своїх учнів / учениць критичне мислення, а здобувачам освіти — навчитися аналізувати інформацію, виявляти упередження та стереотипи, удосконалювати мовленнєві навички, а також поважати різноманітні погляди і культурні особливості. Учні та учениці зможуть створювати і аналізувати контент, критично оцінювати художні тексти та медіатексти, розрізняти факти і вигадку, інтерпретувати словесні й візуальні образи, а також застосовувати цифрові інструменти для перевірки інформації. Ці вправи сприятимуть розвиткові творчого мислення, етичного ставлення до цифрових технологій і глибшому розумінню літературних творів і медіаконтенту", - ствержують укладачі посібника.

І для вчителів, і для бібліотекарів корисною стане також вміщена в посібнику як додаток покрокова інструкція "Створюємо медіаосвітню вправу для НУШ"

Видання створене за сприяння Ґете-Інституту в Україні разом із НотаЄнота в рамках проєкту «Meet the Teacher» та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини і доступне для вільного використання в електронному форматі.

   Практична медіаграмотність у НУШ. 5-7 класи : навчальний посібник / за ред. Волошенюк О., Дегтярьової Г., Шаламова Р. - Київ : ЦВП, 2024. - 181 с. - ISBN 978-617-7370-72-6. 

Електронна версія посібника: https://medialiteracy.org.ua/wp-content/uploads/2024/12/Praktichna_mediagram_NUSH_5_7.pdf

Діалог з книжкою

Медіа-урок «Інтерв’ю з книжкою», організований фахівцями Медіацентру Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, відбувся для юних читачів - відвідувачів дитячого простору ХОЦ «Успішна жінка», що працює за підтримки UNICEF. Захід став інтерактивною подорожжю у світ слова, книги та пізнання, що допомогла дітям краще зрозуміти, як виникло письмо і яка роль книги в історії людства. Діти дізналися, як зароджувалась писемність, якими були перші книжки, з чого їх створювали і про що вони розповідали людям у давнину.

Особливу увагу під час заходу приділили дослідженню сучасної книжки як носія знань і інформації. Учасники дізналися, з яких елементів складається книжка, що приховує обкладинка, і як за нею можна здогадатися про зміст твору.

Діти із захопленням вчилися «інтерв’ювати» книгу – ставити їй запитання, шукати відповіді у тексті та зображеннях, уважно розглядати ілюстрації, заголовки, кольори та шрифти. Такий підхід допомагає юним читачам розвивати критичне мислення, вміння аналізувати та формувати власну читацьку думку.

Захід пройшов у доброзичливій атмосфері співпраці й пізнання. Завдяки інтерактивній формі подачі матеріалу, діти не лише отримали нову інформацію, а й з задоволенням обговорювали свої улюблені книжки, ділилися читацьким досвідом та відкривали для себе нові імена й історії.

 

Мова як основний спосіб передачі інформації

Мова – це засіб спілкування між людьми та один з основних видів передачі інформації. Про те, як виникла мова, усна, а головне писемна дізналися сьогодні учні 4-х класів Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 54 з поглибленим вивченням іспанської та інших іноземних мов Херсонської міської ради мандруючи у часі разом з Медіацентром Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

Мова, як спосіб передачі інформації дуже важлива, адже без неї не може розвиватися культура, наука, техніка, неможливі будь-які зв’язки між окремими людьми, людськими колективами, між країнами. Всю еволюцію її виникнення дослідили сьогодні юні читачі – від первісних часів до сучасності.

Під час зупинки «Інтерв'ю з книжкою» діти ознайомилися та дослідили передачу інформації через текст на прикладі історії виникнення книги, закріпивши свої знання інтерактивним завданням «Послання від предків».

А ще дізналися, які навички та вміння потрібні людині, для того, щоб вміти зберігати та передавати інформацію, як це відбувалося в давнину та як це відбувається сьогодні. Розглянули та дослідили в ігровій формі допитливі дослідники мандруючи по різних періодах розвитку людства, граючи, освоювали навички медіа грамотності та розвивали своє критичне мислення.

Діти дізналися, що завдяки багатій яскравій мові художньої літератури ми уявляємо те, чого ніколи не бачили і, може, не побачимо: далекі країни, їхню природу, життя та побут інших народів, героїчне минуле нашого народу і навіть майбутнє. Але головне це вміти розуміти, які інформаційні повідомлення правдиві, а які вигадані і представлені у вигляді фейків. Впоратися з цим завданням учням допомогла вправа «Я кореспондент літературної газети».

Де учні спробували себе в ролі журналістів, відгадуючи нові заголовки до відомих українських казок. Для медіа-гри використовувалися знайомі учням літературні твори: українські народні казки, вірші та твори сучасних українських письменників.

Завдяки чому читачі побачили, що ще одним з видів передачі інформації є ілюстрація, малюнок, зображення. Адже може бути один текст, але багато інтерпретацій. А ілюстрація – це ще одна можливість у передачі та трансляції інформації, в чому учні переконалися, виконуючи вправу «Один малюнок – ціла історія, або Малюнок як медіа текст».

Крім того робота з ілюстраціями для дітей стала чудовою можливістю познайомитися з найвідомішими українськими ілюстраторами, які створюють справжні мистецькі шедеври до улюблених дитячих творів.

Як підсумок, на при кінці мандрівки діти підсумували, що для повної та точнішої передачі інформації важливо все – і текст, і зображення які його ілюструють.

Сучасні підходи до формування критичного мислення школяра

13 лютого вчителі початкових класів Херсонської області вже за традицією зібралися в онлайн-форматі на тренінг в рамках клубу з медійної та інформаційної грамотності, роботу якого організують у співпраці КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» ХОР та КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки» ХОР.

Захід об’єднав 45 педагогів, зацікавлених у поглибленому вивченні механізмів функціонування сучасних медіа та розвитку критичного мислення молодших школярів. У межах заходу було проведено тренінгове заняття «Сучасні підходи до формування критичного мислення школяра», яке модерувала Ірина Миколаївна Ковач – заступник директора з ОБО Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, сертифікована тренерка з медіаграмотності, авторка навчально-методичних посібників для дошкільнят та учнів 9-11 класів.

Під час тренінгу учасники ознайомилися з актуальними методиками розвитку критичного мислення молодших школярів, отримали практичні цифрові інструменти для інтеграції медіаосвіти в освітній процес, а також розглянули ефективні підходи до використання інформаційних технологій та штучного інтелекту в навчальній практиці.

Опанувавши сучасні цифрові інструменти, педагоги отримали практичні кейси застосування інформаційних технологій для розвитку критичного мислення учнів. Особливу увагу було приділено використанню штучного інтелекту та електронних застосунків, що сприяють формуванню аналітичних навичок і здатності до аргументованого вибору, умінню критично оцінювати інформацію.

Використовуючи електронні ресурси, орієнтовані на розвиток математичного й логічного мислення, учні навчаються розв’язувати проблемні ситуації та знаходити оптимальні рішення в реальному житті.

Захід став чудовою нагодою поглибити знання у сфері медіаграмотності, ознайомитися з ефективними стратегіями розвитку критичного мислення у молодших школярів та відкрити нові можливості для інтеграції медіаосвіти в освітній процес за допомогою ШІ.

Інформаційна гігієна під час війни, або практика з цифрового детоксу

Як захистити себе від пропаганди під час війни, дізналися учні 9-х класів Херсонського ліцею мистецтв Херсонської обласної ради під час медіатренінгу «Інформаційна гігієна під час війни» де дізналися, як розпізнати та протидіяти сучасним методам російської інформаційної агресії.

Фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки за допомогою практичних завдань допомогли учням дізнатися, як не стати зброєю в руках ворога і заразом зберегти ментальне здоров’я, своє та близьких.

На реальних прикладах, учасники тренінгу дізналися, що інформаційна гігієна – це фільтрація потоку отримуваної інформації, що допомагає не засмічувати голову фейками, протистояти шахрайству та не робити непотрібних помилок у момент паніки. Головною функцією якої є захист національного інформаційного простору від втручання і впливів інформаційної політики іноземних країн, від нав’язування громадянам інших, нетипових моделей поведінки (політичної, суспільної, ідеологічної).

Під час зустрічі підліткам була презентована практика збереження та оптимального використання інформації для забезпечення здорового і ефективного функціонування людини в інформаційному суспільстві, а саме:

- Встановлення межі для використання соціальних мереж та месенджерів.

- Практика цифрового детоксу.

- Аналіз джерел інформації.

- Періодична чистка свого інформаційного простору.

Підводячи підсумку тренінгу, учні зазначили, що впровадження інформаційної гігієни під час війни означає взяти під контроль те, як ви витрачаєте свій час і енергію та на чому концентруєтесь.